- Ім'я:
- Влад Белоцерковец
- Статус:
- Читатель (2 комментария)
- Зареєстровано:
- 15.12.2012 17:36
- Карма:
- 7
- Топ-10 блогерів:
- Да
-
Прокомментировал статью → Анатолий ПОПОВ: «Идеологи новой лиги слишком много на себя берут»
Схоже, що «хохляцький свербіж зробити панові добре», проявляє себе скрізь і навіть у футболі. Знову нові розмови про старе. Комусь привидились сіяючі спортивні висоти північного сусіда ???! А комусь "звон злата" і визнання з всенародною шаною на одній шостій земної кулі. Тому у повітрі витає думка про об’єднання футбольних чемпіонатів України та Росії.
Зрозуміло, що безпосередньо ініціатива йде начебто не з Москви, а з України, з берегів Дніпра, пагорбів Донецького кряжу або з алей Південної Пальміри. Б’ють у набат небайдужі, їх турбує невисокий рівень вітчизняного чемпіонату. Не відповідає рівень майстерності Жмеринки, Зачепилівки клубам київським, донецьким та харківським. Теж мені відкриття планетарного масштабу. Це факти, які лежать на поверхні. Від них можна й розпочати міркувати, щоб вийти на відповідь стосовно механізмів підвищення рівня професійної майстерності українських футбольних клубів. А це - розібратись зі станом дитячого та юнацького футболу, подбати про відродження системи профільних ДЮСШ, про матеріальну базу і т.п. Про це ні гу-гу. Зате пропонується універсальне рішення, мовляв, розв’яжемо його, і всі проблеми кануть в Лету. «Соединим два братських чемпионата и все будет» ідеально. Щось на кшталт: мають брати свої сім’ї, окремо мають по корові. Поставили брати худобу «по-братськи» в одне стійло і саме тому надої молока підвищились у кілька разів.
Відсутність рівня футбольної майстерності Жмеренки не компенсує її наявність у футбольних клубів Верхнього Волочка та Строгановки. Відповідь зверху. Немає в цих клубів такої майстерності. А хто взагалі сказав, що рівень українського чемпіонату нижче російського? Наш співвітчизник Голопупенко, що грає в Росії! Це при тому, що ми маємо можливість завдяки ЗМІ бачити практично майже всі чемпіонати провідних футбольних держав світу. А власне, чому той же Голопупенко не запрошений і не грає ні в Іспанії, ні в Англії, ні в Італії... Тепер трохи історії. Першим чемпіоном Російської імперії був клуб не з Петербурга і не з Москви, а з Одеси!
Щодо сучасної Одеси, то й там замість того, щоб розвивати футбол у місті, в південному регіоні, місцеві функціонери доводять до ганебного вильоту з вищої ліги колись блискучого «Чорноморця» у нижчу і волають про підняття рівня українського чемпіонату до світового через злиття з російським! Так і хочеться сказати: хлопці ми не про хокей говоримо, а про футбол. Схоже на те, що у наших футбольних достойників проблеми з освітою. Бо сумлінні школярі знають, що Україна не Росія і скільки сонячних днів у році в Росії і у нас.
Якщо ж слідувати за подібною псевдологікою, то вже краще приєднатися до чемпіонатів Німеччини, Італії, Іспанії. Йдеться про країни, де реально рівні національних чемпіонатів вище будь-якої похвали. Однак схоже на те, що для наших очільників ні Мадрід, ні Рим, ні Берлін - не авторитети, а лише «В Москву, в Москву…», як раніше. Раба шляхтичем не зробиш.
Наше рабське минуле явило особливий вид совкохохла. Ти його навіть принижуй, аби хоч якось спровокувати почуття самоповаги і гідності. Зась. Не хоче він бути ні суверенним, ні навіть «незавісімим». Для таких хлопаків не спортивна боротьба потрібна, змагальність, естетика. А наявність стійла і себе в ньому.
Російські футбольні реалії можна порівняти з кінними перегонами на іподромі. В. Путін якось обмовився про те, що «кому в Росії бути капіталістом, вирішуємо ми ». Російський олігархічний істеблішмент має футбольні клуби - своєрідні дорогі забаганки . Вони ніколи не приносять і ще не скоро принесуть прибуток. А призначені для догоду «царю -батюшці». Прийде на видовище (скачки), побачить майстерність твого скакуна (футбольного клубу), зрадіє, що не випадково «призначив тебе мільйонером». Та й народ-плебс відволічеш від усіляких там Кавказів, шахтних аварій, вибухів у метро .
Розмови про те, що об’єднання чемпіонатів збільшить прибутки -блеф. Щоб футбол давав прибутки, необхідно практично створити навколофутбольну індустрію. Як у Європі. Ні Україні, ні Росії подібна перспектива, на жаль, cьогодні не загрожує.
Об’єднати чемпіонати - це підставити під сумнів свій статус. Об’єднання українського чемпіонату - це його розчинення в російському. Краще бути першими і рівним в Україні, ніж 98-ми за Вологдою. Всілякі ж можливі бонуси, гарантії з боку «батюшки-царя» - лоходром. Почнуть з футболу - завершать перерозподілом українського бізнесу на користь російського капіталу. Гадаємо, що подібна перспектива не повинна влаштовувати ні пана Суркіса, ні пана Ахметова, ні пана Коломойського, ні пана Ярославського.
Але сьогодні театр абсурду триває. Чи буде щось реалізовано з подібних прожектів, поки що невідомо. Але якщо ми будемо байдужими до не зовсім спортивних дій можновладців у цій сфері, - станемо співучасниками здачі спочатку нашого футболу, а потім і нашої незалежності.
15.12.2012, 18:12 -
Прокомментировал пост → Объединенный чемпионат
dynamo.kiev.ua
Пароль:
Схоже, що «хохляцький свербіж зробити панові добре», проявляє себе скрізь і навіть у футболі. Знову нові розмови про старе. Комусь привидились сіяючі спортивні висоти північного сусіда ???! А комусь "звон злата" і визнання з всенародною шаною на одній шостій земної кулі. Тому у повітрі витає думка про об’єднання футбольних чемпіонатів України та Росії.
Зрозуміло, що безпосередньо ініціатива йде начебто не з Москви, а з України, з берегів Дніпра, пагорбів Донецького кряжу або з алей Південної Пальміри. Б’ють у набат небайдужі, їх турбує невисокий рівень вітчизняного чемпіонату. Не відповідає рівень майстерності Жмеринки, Зачепилівки клубам київським, донецьким та харківським. Теж мені відкриття планетарного масштабу. Це факти, які лежать на поверхні. Від них можна й розпочати міркувати, щоб вийти на відповідь стосовно механізмів підвищення рівня професійної майстерності українських футбольних клубів. А це - розібратись зі станом дитячого та юнацького футболу, подбати про відродження системи профільних ДЮСШ, про матеріальну базу і т.п. Про це ні гу-гу. Зате пропонується універсальне рішення, мовляв, розв’яжемо його, і всі проблеми кануть в Лету. «Соединим два братських чемпионата и все будет» ідеально. Щось на кшталт: мають брати свої сім’ї, окремо мають по корові. Поставили брати худобу «по-братськи» в одне стійло і саме тому надої молока підвищились у кілька разів.
Відсутність рівня футбольної майстерності Жмеренки не компенсує її наявність у футбольних клубів Верхнього Волочка та Строгановки. Відповідь зверху. Немає в цих клубів такої майстерності. А хто взагалі сказав, що рівень українського чемпіонату нижче російського? Наш співвітчизник Голопупенко, що грає в Росії! Це при тому, що ми маємо можливість завдяки ЗМІ бачити практично майже всі чемпіонати провідних футбольних держав світу. А власне, чому той же Голопупенко не запрошений і не грає ні в Іспанії, ні в Англії, ні в Італії... Тепер трохи історії. Першим чемпіоном Російської імперії був клуб не з Петербурга і не з Москви, а з Одеси!
Щодо сучасної Одеси, то й там замість того, щоб розвивати футбол у місті, в південному регіоні, місцеві функціонери доводять до ганебного вильоту з вищої ліги колись блискучого «Чорноморця» у нижчу і волають про підняття рівня українського чемпіонату до світового через злиття з російським! Так і хочеться сказати: хлопці ми не про хокей говоримо, а про футбол. Схоже на те, що у наших футбольних достойників проблеми з освітою. Бо сумлінні школярі знають, що Україна не Росія і скільки сонячних днів у році в Росії і у нас.
Якщо ж слідувати за подібною псевдологікою, то вже краще приєднатися до чемпіонатів Німеччини, Італії, Іспанії. Йдеться про країни, де реально рівні національних чемпіонатів вище будь-якої похвали. Однак схоже на те, що для наших очільників ні Мадрід, ні Рим, ні Берлін - не авторитети, а лише «В Москву, в Москву…», як раніше. Раба шляхтичем не зробиш.
Наше рабське минуле явило особливий вид совкохохла. Ти його навіть принижуй, аби хоч якось спровокувати почуття самоповаги і гідності. Зась. Не хоче він бути ні суверенним, ні навіть «незавісімим». Для таких хлопаків не спортивна боротьба потрібна, змагальність, естетика. А наявність стійла і себе в ньому.
Російські футбольні реалії можна порівняти з кінними перегонами на іподромі. В. Путін якось обмовився про те, що «кому в Росії бути капіталістом, вирішуємо ми ». Російський олігархічний істеблішмент має футбольні клуби - своєрідні дорогі забаганки . Вони ніколи не приносять і ще не скоро принесуть прибуток. А призначені для догоду «царю -батюшці». Прийде на видовище (скачки), побачить майстерність твого скакуна (футбольного клубу), зрадіє, що не випадково «призначив тебе мільйонером». Та й народ-плебс відволічеш від усіляких там Кавказів, шахтних аварій, вибухів у метро .
Розмови про те, що об’єднання чемпіонатів збільшить прибутки -блеф. Щоб футбол давав прибутки, необхідно практично створити навколофутбольну індустрію. Як у Європі. Ні Україні, ні Росії подібна перспектива, на жаль, cьогодні не загрожує.
Об’єднати чемпіонати - це підставити під сумнів свій статус. Об’єднання українського чемпіонату - це його розчинення в російському. Краще бути першими і рівним в Україні, ніж 98-ми за Вологдою. Всілякі ж можливі бонуси, гарантії з боку «батюшки-царя» - лоходром. Почнуть з футболу - завершать перерозподілом українського бізнесу на користь російського капіталу. Гадаємо, що подібна перспектива не повинна влаштовувати ні пана Суркіса, ні пана Ахметова, ні пана Коломойського, ні пана Ярославського.
Але сьогодні театр абсурду триває. Чи буде щось реалізовано з подібних прожектів, поки що невідомо. Але якщо ми будемо байдужими до не зовсім спортивних дій можновладців у цій сфері, - станемо співучасниками здачі спочатку нашого футболу, а потім і нашої незалежності.15.12.2012, 17:58
