От і відбувся матч між збірними Шотландії та України в рамках турніру Ліга Націй (Ліга В, група E). На жаль, висновок невтішний: 0-3. І, що варто зазначити, закономірний, адже кількість ударів по воротах з боку Шотландії (24) в рази перевищує кількість з боку української збірної, яких за всі 90 хвилин було лишень 3.
Чим же можна пояснити такий негативний результат? По-перше, незрозумілий тренерський задум на гру: якщо збиралися грати на контратаках, то його жовто-сині провалили іще в першому таймі. По-друге, наявна відверто коротка лава запасних, якщо йде мова про справді якісних гравців. По-третє, присутні на полі гравці аж ніяк не виглядали на команду, яка прагне грати у Лізі А. Принаймні, бажання у них явно було не надто багато. І по-четверте: має місце спад у грі лідерів українського футболу, до того ж, деякі наші легіонери банально втратили місця в основі своїх клубів. Підсумок такої гри для вболівальника: просто хотілося вимкнути трансляцію вже навіть після другого пропущеного. Тепер пройдемося по гравцях: до Трубіна, попри 3 пропущені, особливих питань немає: де міг - рятував, де не міг - збірну витягували поперечка або ж неточність шотландців. Але це, мабуть, єдиний із граців, якого не хочеться виганяти з команди після такого її виступу. Пара центрбеків Матвієнко-Бондар виглядала вкрай непереконливо, допускала ряд помилок, які, ймовірно, передавалися усій команді. Навіть важко сказати, хто з них виглядав гірше. Крайні захисники Михайличенко та Караваєв теж не вразили. Якщо другий ще десь у першому таймі проявляв активність, то технічна неграмотність першого відразу кидалася в очі. Опорник Степаненко намагався стримувати натиски скоттів і навіть як-не-як зв'язувати зони, однак жовта картка, вочевидь, і стала причиною його заміни на Сидорчука. Піхальонок - не скажеш, що він грав яскраво невдало, але й успішним цей виступ не назвеш. Маліновський же гру провалив: купа неточних пасів і відскоків, недопрацьовування у захисті (згадаймо про другий гол). У футболці збірної він виглядає явно гірше, ніж у клубі. Щодо крайніх аткауючих гравців: Мудрик багато бігав, однак цього для результату мало; Ярмоленко ж виглядав теж зовсім непереконливо. Поки важко сказати, як на нього вплинув перехід на клубному рівні. Довбик старався, чіплявся, але від нападника чекають голів та ударів по воротах, а наш форвард біьше нагадував аткуючого опорника. Щодо замін, то вони не посилили гри, а лише її послабили. Якщо Ігнатенка ми бачили під час якихось дій, то Зубков, Циганков і Яремчук зіграли роль фішок: від них шкіряний міг хіба що відлітати. Особливо непокоїть форма "золотого таланту" та вічно перспективного Циганкова, від якого користі на всіх рівнях небагато. А Сидорчук продовжує пробивати все нові рівні дна. Такі думки з приводу гри української збірної та її гравців. Хочеться, щоби ми побачимо хоча б якісь якісні зміни у тих двох матчах, що залишилися.Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
Загрузка комментариев
