Доброго вечора, шановні читатчі Динамо від Шуріка.
Неділя, вечір, за вікном пасмурна погода, на душі також якось похмуро через вчорашню гру, яку я так з нетерпінням чекав.
Саме вчорашнє українське дербі і стане темою мого блогу. (як завжди одразу повідомляю, що я вього лише вболівальник, а не футбольний експерт, тому все, що написано далі, це моя особиста думка, і не більше того).
Про суддівство Юрія Вакса було вже написано не один десяток блогів, тому нічого нового в цьому напрямку я повідомити не зможу. Та й нема бажання мусолити дану тему! Нехай тепер розбираються компетентні органи, а ми, прості вболівальники, будемо чекати рішення і надіятися на перемогу Феміди, яка останнім часом, якщо і є, то точно не на теренах нашої держави! Хочеться поговорити саме про гру, яку демонструвала наша улюблена футбольна команда.
Прочитавши склади команд і побачивши в основі Динамо такі прізвища, як Гармаш, Вукоєвич і Аруна, я для себе усвідомив, що футбольні експерти були праві. Щоправда мені було незрозуміло, як саме Динамо збирається виграти (адже Юрій Павлович і футболісти перед матчем в один голос говорили, що команда гратиме виключно на перемогу). Особисто я очікував появу в основному складі або Олександра Алієва (цей півзахисник володіє потужним ударом, який був би дуже умісним в першому таймі, коли йшов дощ), або Артема Мілевького (я є далеко не фаном вищезазначеного футболіста, але особисто для мене він є, так би мовити, "експертом по Шахтарю", оскільки дуже часто забива донеччанам).
Перший тайм команди почали дуже жваво, Динамо виглядало більш активно, ніж суперник. З'явився момент у Олега Гусєва, прохід якого по лівому фланзі проморгала оборона Шахтаря. Тоді я подумав: "Класно! Динамо диктує гру, однозначно буде перемога". Щоправда через декілька хвилин малюнок гри став діаметрально протилежним, і моя думка не кардинально, але все ж змінилася: кияни стали в захист 8 футболістами, а коли випадав шанс контрнаступу, вперед бігли тільки 3: Олег Гусєв, Андрій Ярмоленко і Браун Ідейє. З інших гравців до атак ніхто не підключався взагалі!
Дивував ще один факт: чому при чисельній перевазі динамівців на своїй половині поля Шахтарю (зокрема Вячеславу Шевчуку) неодноразово вдавалося зробити забігання на правому фланзі київського захисту? Виходячи з цього факту, як на мене, то найгіршим гравцем у складі Динамо став Даніло Сілва, який мало того, що повністю програв свій фланг, так і був абсолютно пасивним при атаці киян, не роблячи своїх фірмових забігань (як-не-як, найшвидший футболіст Динамо).
Як на мене, то Юрій Павлович програв гру ще до початку матчу, обравши захисну модель гри. Мені здається, що цей аж занадто обережний футбол ні до чого путнього нас не приведе. Підтвердженням моїх слів є ігри Динамо в Лізі Європи цього року. І незрозуміло, чому б не грати від атаки? Адже це в киян непогано виходить! Варто згадати матчі з Бешикташем в минулорічному розіграші ЛЄ, перший матч з Манчестер Сіті, дві останніх домашніх гри проти Шахтаря! Ми вміємо класно атакувати на всіх ділянках поля, але чомусь тренер цього боїться!
Так, і при захисному футболі вчора у динамівців виникали моменти, але їх аж ніяк не можна назвати заслугою тренера, так як це були або виконання стандартів (кутових, при яких у Динамо перевага в рості), або за рахунок індивідуальної майстерності гравців тріо атаки, але аж ніяк не за рахунок награних на тренуванні комбінацій!
І така захисна гра тривала до 41 хвилини матчу, після чого розбирати тактику і схему гри вважаю недоречним. Хочу тільки сказати, що з виходом Олександра Алієва гра стала більш жвавою, з'явився дирижер (це в доповнення до теми з основним складом). А от Андрій Шевченко, на жаль, абсолютно не порадував. Як на мене, то вихід Артема Мілевького був би більш доцільним, особливо при наявності на полі Алієва, який може вдало виконати зароблений номером 10 Динамо штрафний.
І ще одне: після вилучення Дениса Гармаша мені одразу згадався матч з київським Арсеналом в першому колі, коли півзахисник також побачив перед собою червону картку. Тоді ця подія дала киянам додатковий поштовх, вони грали за себе і "за того парня", а Андрій Шевченко, як справжній лідер, повів за собою команду вперед. Вчора людини, яка б взяла на себе лідерські функції, на полі дуже не вистачало!
Ага, і мало не забув: після пропущеного голу я думав, що Динамо понесеться вперед відігруватися, адже, яка різниця, чи 1-0, чи 2-0, чи 5-0, особливо виходячи з правила "золотого матчу", тобто різниця забитих-пропущених при однаковій кількості очків враховуватися не буде! А кияни фактично не змінили своєї гри, навіть не дивлячись на те, що донеччани перестали грати щільно, і з'явився відкритий простір для атак!
Хочеться також похвалити Євгена Хачеріді, який надійно відіграв матч і не піддававсяна провокації. Також не можу не виділити Бетао, який останнім часом демонструє надійність і впевненість і, цим самим, значно піднімається в мої очах, як гравець, Олександра Шовковського, який зробив декілька класних "сейвів" після дальніх ударів "гірників", і Олега Гусєва, який останнім часом перейняв від Кадурі звання "дюрасельки" київської команди.
Так ось, для чого я це все написав: скоріше за все після 4 турів нас чекає "золотий матч". І я маю надію на те, що Юрій Павлович, виводячи динамівців на гру, обере кардинально відмінну тактику, ніж у вчорашній грі! З захисним футболом не бачити нам чемпіонства! А воно нам потрібне! Особисто я, як вболівальник, уже зачекався титулів.
Потрібно в "золотому матчі" виходити на поле і грати так, щоб ніякий арбітр не зміг завадити нам здбути перемогу. Заб'ємо 2-3 голи в першому таймі при володінні м'ячем хоча б 65-35 на нашу користь, і тоді нехай суддя спробує якось нашкодити! Від тепер треба вірити виключно в свої сили!
Удачі "Динамо"! Віритиму в тебе до фінального свистка, та й після нього також! =)
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
× 2
Загрузка комментариев
