ВИННІ ВСІ

Найкраща в світі народна мудрість говорить: ваші очікування — ваші проблеми. Вона завжди актуальна так ніколи не підводить. І якщо хтось дійсно очікував, що Динамо виявиться не слабшим за Челсі, а тепер розчарувався, то це його особисті проблеми.

Динамо було відразу аутсайдером з обмовкою, що від Челсі не прикро буде вилетіти.

Але все одно вийшло прикро. Бо вилетіти можна по-різному, й не обов’зково при цьому програвати 0:5 на своєму полі.

Вкотре говорити про базові проблеми в роботі клубу немає сенсу, адже це те, з чим потрібно миритись як з налаштування. Якщо у вашого комп’ютера певний рівень оперативної пам’яті, то ви з це приймаєте та від цього відштовхуєтесь.

Вкотре говорити про Олександра Хацкевича теж немає сенсу. Відразу після завершення минулого сезону писав, що Хацкевич виконав непогану роботу, проте з ним потрібно розпрощатись. Відтоді не змінив точку зору в гірший бік, навпаки, за літо 2018 року він піднявся в очах не декілька щаблів.

Але навряд чи це той тренер, який здатен обіграти Челсі, маючи набагато більш слабкий склад. Навряд чи в цьому є якісь сумніви. І в тому, шо склад Динамо набагато слабший, ніж в суперника. Звичайно, претензії після поразок до тренера мають бути. До того ж командні види спорту тому й цікавіші, що тут не все визначається індивідуальним класом гравців. Бойова одиниця в футболі, баскетболі та усьому іншому — не гравець, а команда.

Часто завдяки організації вдається стрибнути вище голови. У цього Динамо організації гри немає на тому рівні, аби компенсувати всі недоліки у порівнянні з Челсі.

До чого не повинно бути претензій, якщо говорити про роботу Хацкевича, то це в оцінюванні можливостей гравців. Влітку перед ним стояло конкретне завдання — потрапити до групової стадії Ліги Європи — й під це була побудована команда. Ось за це тренер Динамо має отримати багато вістів, те Динамо грало в неприємний оку футбол, проте то був єдиний шанс боротись з Шахтарем та змагатись з суперниками в кваліфікації Ліги чемпіонів. Опорник на позиції атакувально хавбека, опорник на позиції форварда, захисна модель гри — у всьому цьому був сенс. Ніхто ж не міг подумати, що Аякс виявиться настільки сильним.

Потім (і це теж прогнозував) Хацкевич почав перебудовувати команду, адже навряди чи йому самому було приємно грати тільки на 1:0 з усіма суперниками від майбутнього чвертьфіналіста Ліги чемпіонів до аутсайдера чемпіонату України. І якщо 0:0 з Аяксом були показовим моментом тієї команди, то 0:3 в Лондоні — цієї.

Хацкевич взагалі вміє підлаштовуватись під обставини. Його молодіжні команди Динамо були просто неймовірними за своїми стилем: постійні атаки, безліч моментів та яскрава відкрита гра. Проте підбір виконавців в системі Динамо завжди набагато кращий, ніж в системі інших клубів. Хацкевич дозволяв своїй команді грати так, як не може дозволити зараз в єврокубках.

До того ж, поразка 0:5 вдома — це не поразка тренера. Це поразка футболістів. Навіть якщо у вас на місці тренера може бути недопита пляшка пива, а в суперниках команда месників на чолі з капітаном Америкою все одно не можна програвати з таким рахунком. Повинен бути характер, повинен бути клас.

Навіть якщо немає організації гри настільки, щоб на рівних боротись — потрібен характер. Динамо слабкіше від Челсі на ці 0:8 за сумою двох ігор, але зовсім не обов’язково так програвати. Жоден не тренер не може бути винним в поразці 0:5 — тільки футболісти.

Й тоді виникає логічне запитання: а може цей склад Динамо насправді не те суперпокоління, яким його бачать? Можливо, це знову ті самі проблеми ваших очікувань?

Ці ігри з Челсі оголили найважливішу складову проблем Динамо — величезний провал в швидкості та інтенсивності. Обивателі часто говорять дивними фразами, “що я не гірше зіграв би” чи “як вони можуть тренуватись стільки, але все одно не вміють зупинити м’яча”. Величезний секрет в тому, що всі футболісти Динамо вкрай технічні: мабуть, на тренуваннях вони виробляють всілякі фокуси та чеканять м’ячем. Умовний Сергій Сидорчук був би неймовірною зіркою в любительській лізі чемпіонату Києва, але за іншої інтеснивонсті гри він не витримує. В англійській футбольній термінології для цього є чудове поняття composure, яке набагато точніше передає сенс холоднокровності, а саме вміння зберігати усі ці технічні навички за найвищого рівня інтенсивності та швидкості гри.

Це фундаментальний аспект в грі, на який потрібно звертати увагу. Завжди.

Коли Мауріціо Саррі після гри сказав про слабку фізичну підготовку гравців Динамо, то саме про це й подумав. Команда просто не витримує гри на цьому рівні швидкості, її гравці потрапляють в перманентний стан туману та губляться. Томаш Кадар якраз розповідав, що на зборах нічого не бачив в одному з контрольних матчів через хворобу. Мабуть, таке було з ним і тепер, і не тільки з ним.

Звичайно, цю прогалину можна компенсувати за рахунок організації гри команди в деякий проміжок часу. Динамо Хацкевича було таким влітку, Динамо Реброва було таким, коли виходило в плей-офф Ліги чемпіонів. Там теж була гарна командна робота та вміння приховувати свої недоліки. Проте це приховування не може тривати вічно, тому й строк життя таких команд короткий.

Проте розвинути таку командну швидкість в рамках сучасного чемпіонату України просто неможливо. Наприкінці 90-х років це вдалось Динамо Валерія Лобановського, яке доходило до півфіналу Ліги чемпіонів. Проте не секрет, що тренування того Динамо були набагато важчими та інтенсивнішими, ніж ігри чемпіонату України. Зараз таке не зробити.

До того ж далеко не факт, що всі головні гравці цього Динамо можуть зберегти свій шарм, коли рівень швидкості підняти.

Команда Лобановського є цікавим прикладом демонстрації іншого процесу, а саме створення футболіста найвищого європейського рівня, який на швидкості чемпіонату України був звичайним футболістом. Шевченко на дитячому рівні зірок з неба не хапав, але коли Лобановський підняв швидкість, то виявилось, що це менше, ніж на 120 км/год йому грати протипоказано. (приклад того, чому завжди непросто визначати майбутнє юних талантів чи зірок слабких чемпіонатів — не завжди вгадаєш, зможе він чи ні зберегти якості на іншій швидкості)

Зрештою, матч з Челсі не став ніяким провалом. Він лише показав, наскільки далеко знаходиться теперішнє Динамо від найкращих команд Європи. Після таких ігор прийнято робити висновки, вирішувати проблеми. Проте усі ці труднощі настільки серйозні, що з ними не справитися до кінця. Кінця не видно. Як і початку, від якого треба відштовхуватись.

Або потрібно спуститися на землю та зрозуміти, що рівень цього Динамо — це Олімпіакос та Ліга Європи.

Игорь Бойко https://undrd.com/author/igor-boyko/

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости