5 серпня президент УАФ Андрій Шевченко сказав наступне: «…ми будемо реформувати відділ скаутингу і відділ аналітики. Ми хочемо покращити якість, і будемо над цим ретельно працювати». Мова йде про представницькі команди Української Асоціації Футболу. Ці слова передували прес-конференції за участі головного тренера команди «А» Сергія Реброва.
У зв’язку із словами не тільки президента УАФ, але й голови Комітету національних збірних команд УАФ у мене з’явилось декілька простих запитань.
Триває війна. Велика кількість родин де діти займались футболом залишили країну. Необхідно спробувати знайти усіх та, так би мовити, взяти на олівець. Уявимо, нова служба скаутингу знайшла усіх українських юнаків, що навчаються футболу закордоном. Аналітики зібрали на кожного досьє, так званий profile. Теоретично і навіть практично це можливо. Питання, на мій погляд, лише в часі.
Якщо я не помиляюсь, але відповідно теорії та загальноприйнятої у світі практиці, після скаутингу, або селекції гравців, починається їх відбір за допомогою навчально-тренувального процесу та товариських матчів. Представницькі команди футбольних асоціацій обмежені в можливості проводити тренувальні збори та матчі Міжнародним календарем матчів ФІФА (https://tinyurl.com/mua4tma4) та, у нашому випадку, Міжнародним календарем матчів УАФ. Останній все ще відсутній на поточний рік… Тоді виникає запитання. Як проводити відбір гравців та подальше формування команди якщо кількість міжнародної ігрової практики прагне до нуля або найменша у Європі? Приклади ось тут: 1, 2 & 3.
Як «реформа відділу скаутингу і відділу аналітики» відіб’ється на ігровій практиці юнацьких збірних команд? З яких все починається, в тому числі й головна команда країни? Або не починається? А як було раніше? Трохи статистики із «незручного минулого».
2003 — 54, 2004 — 62, 2005 — 60, 2006 — 50, 2007 — 61, 2008 — 50, 2009 — 49, 2010 — 63, 2011 — 56, 2012 — 62, 2013 — 48, 2014 — 59, 2015 — 53, 2016 — 56.
Це кількість міжнародних товариських матчів протягом року для команд від U-15 до U-20. Більш детально ось тут на сторінці 264.
На мою думку, спочатку в усьому був повинен Covid-19. Тому з березня 2020 по лютий 2022 усі представницькі команди, окрім «А», провели шість матчів протягом двох років. Чотири — команда U-17 (2005) під час Меморіалу Віктора Баннікова 2021 (https://tinyurl.com/yx25ct55) та два — команда U-21 під час Меморіалу Валерія Лобановського 2021 (https://tinyurl.com/v6fjcdbw). А потім була війна.
Мабуть тому що війна, міжнародна ігрова практика існує або у першій команді, або у олімпійській? Усі інші «займаються скаутингом» та грають у фіналах європейських чемпіонатів. Але таке трапляється один раз на 20 років. І рано чи пізно фортуна може відвернутися від нас. Чи не відвернеться?
Безумовно, автор не має усій повноти інформації. Кажуть напередодні прес-конференції 5 серпня відбулось засідання Комітету збірних команд. Я не можу виключати того, що під час цього засідання як раз обговорювались питання міжнародної ігрової практики, чи наприклад, створення команди U-15 або навіть U-14. Разом із питанням наступної «молодіжки», адже її частина (гравці 2005 року народження) братиме участь у FIFA World Cup U-20 2025. Тим часом у вересні наступного року стартує кваліфікація UEFA Euro U-21 2027. І вона, водночас, є відбором на Олімпіаду 2028.
Автор може помилятися та робити хибні висновки. Тому, наприкінці, спробую бути обережним оптимістом та висловити ту саму обережну надію. Комітет збірних бачить значно більше чим «сторонній спостерігач» в особі автора цього оповідання. Комітет краще розуміє нагальні потреби збірних команд. Комітет робить саме те, що сьогодні потрібно. Адже в цьому році наші збірні беруть участь в усіх фінальних змаганнях на рівні ФІФА та УЄФА. Віримо? Адже ніхто не є ідеальним.
Першоджерело.
P.S. Pieter Bruegel the Elder, "The Blind Leading the Blind, Blind, or The Parable of the Blind", 1568.
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости