Писати коментарі
і повідомлення, а також вести блог
Ставити прогнози
та вигравати
Бути членом
фан-зони
Вчора відбувся генеральний прогін нашої збірної перед матчами першості Європи. Якщо ігри з німцями та полякми були лише чернетками та начерками, то вчора була здача вистави на суд вибагливої комісії. Саме так.
Вже можна сказати, що ми вчора бачили саме те, що будемо бачити в матчах ЧЄ. Склад, що вийшов в Кишиневі – це основний склад збірної.
Чесне слово, дістали вже ці оцінки можливостей нашої збірної щодо її виступу на чемпіонаті Європи. Чого тільки не знайдеш на просторах інтернету: від ганебних поразок до можливості виступу в півфіналі ( а то й і у фінали), за умови якщо повезе.
Перестав навіть читати ці перли, бо вони нічого, крім відторгнення, не визивають.
Фініта ля ... сезон 2023-2024.
Минулий тиждень як радував вболівальників, так і доводив декого з нас до розпачу.
Порадувало Динамо, яке другим складом перемогло дуже мотивований Рух.
Але мотивація – це одне, її на хліб не на мажеш, обігравати Динамо однією мотивацією неможливо. Потрібно вміння. А ось вміння перекусити сильну команду у Руху як не було, так і немає.
Отже, ми знову другі. Звичайно хотілось першого місця, але «срібло» це все-ткаки не нищівне четверте місце з відривом від чемпіона в 12 балів, як було минулого року. Тобто успіх…
Так успіх, але зі сльозима на очах і з лайками - матюками на вустах.
Переживемо, бо вже не раз переживали (виживали) і переживали (витерплювали).
Коротко...
Мені багато чого сподобалось у вчорашній грі Шахтаря з нашим Динамо.
Наприклад, як Бражко, найкращий гравець матчу (на мою думку) звів на нуль всі зусилля суперрозрекламованого Судакова щодо творіння гірниками гри в центрі поля. Кинувся в очі шалений настрій Шапаренко, хоч його праця на полі не мала значного коефіцієнта корисної дії (все –таки, на мій погляд, Шапаренко не зумів ще набрати тої феноменальної форми, яку він демонстрував в перший сезон Луческу).
Вирізка з газети "Правда" від 18 вересня 1963 року.
Насолоджуйтусь...
Навіть тоді, 60 років тому, нас в москві не те що не любили, а зневажали. Чим їм завинив Олег Макаров?
А хто його знає? Мабуть лише тим, що насмілився описати як йшло наше Динамо до першого свого чемпіонського успіху, перервавши гегемонію московських команд на право займати перше місце в чемпіонатах по футболу тої колишньої нашої країни.
Вчорашній півфінал Ліги Чемпіонів (ПСЖ - Боруссія з Дортмунду) змусив згадати затерті історією слова Лінекера, які він сказав ще в 90 році, після того, як збірна Англії по пенальті програла німцям: "В футбол грають 22 чоловіка, а перемагають німці".
Звичайно це вільний переказ фрази і всі знають, що Лінекер вже, як мінімум, тричі її корегував, але суть -то залишилась.
Перемагають німці. ..
Бо як французи з ПСЖ могли виграти, коли вони лише 30 раз вдарили по воротам, тільки тричі влучили в штанги, всього-навсього п'ять раз попали в ствір воріт і, звичайно, нуль - нуль забитих голів.
А Хуммельс втім лиш раз вдарив по воротам і, звичайно, забив.
Так що у всьому винен Гарі Лінекер...
На мою думку стимуляція гравців одного клуба іншим – зло, абсолютне зло. Це, в першу чергу неповага до нас з Вами, колеги, до вболівальників. Це означає, що стимульовані футболісти будуть вбиватись, битись за очко лише в грі проти антагоніста клубу, що стимулює, і недбало, кволо гратимуть проти іншого суперника, якщо його не стимулюють.
Із Вікіпедії (куди ж без неї):
"Страйк італійський... — різновид страйку, при якому персонал буквально дотримується робочих та службових інструкцій, норм… "
Вчора знову вживу дивився лише перший тайм гри Зорі проти Шахтаря. А ввечері - лише огляд. І , чесно кажучи, Зоря сподобалась. Якщо в грі з Динамо її гра була анархічною, безсистемною, одним словом – хаосом, то вчора вже можна було вгледіти якийсь порядок, якусь думку чи, навіть, ідею.
Буяльський! Буяльський і ще не раз Буяльський!
Буяльський це взагалі –перший тайм виїзної гри з Минаєм дома на Лобановського. Тим більше, що вживу я бачив лише цей перший тайм. І насолоджувався ним. І хотілось померти від щастя...
В ньому було все і голи, і думка, і рух, і красиві гострі передачі, від яких інколи балдієш більше, чим від забитого голу.
