Футболістки команди «Маріупольчанка» — одні з багатьох українців, які постраждали від російських злочинців. Тільки частина з них змогла евакуюватися, а кількох дівчат окупанти вивезли.
Про це розповіла Яна Винокурова — президентка клубу, яка фінансувала його за власний кошт. На момент початку війни Маріупольчанка посідала 4 місце у вищій лізі українського жіночого чемпіонату.
— Мені подзвонила Каріна Кулаковська (тренер команди — ред.) 24 лютого о шостій ранку і сказала, що почалася війна. Спершу ми не надто серйозно це сприйняли, бо в Маріуполі, в принципі, часто бахкало, десь на околицях. Ми трохи до цього звикли, що періодично чути постріли. Але коли сказали, що бомблять Київ, Харків та інші міста, ми зрозуміли, що ситуація серйозна і не така, як у 2014 році. Чесно скажу, що не бачила, хто і з якого боку стріляв, але найбільшої шкоди місту завдавали авіабомби. В української армії тут немає літаків, це лише російські війська скидали бомби на житлові будинки. Росія прийшла на нашу територію. Ми їх не кликали, захищати нас не треба.
Останні півроку команда існувала повністю за мій рахунок. Я — підприємець, витратила абсолютно всі свої заощадження. Ми створили цех: ліпили пельмені, вареники, млинці. Зробили велику ставку на цей бізнес, але так вийшло, що особисто в мене у Маріуполі не залишилося ні кафе, ні магазину, який підтримував нас, ні пельменного цеху, який розграбували і рознесли мародери. Немає ні будинків, нічого.
Кого змогла, забрала до себе додому в приватний сектор. Команда зараз розірвана — хтось із нами, зараз якраз відновлюємо їм документи. У частини не було вибору — вони у Росії, їх вивезли кудись під Новоазовськ (українське місто, яке з 2014 контролюють проросійські сепаратисти «ДНР» — ред.). Половина дівчат жили в Маріуполі, зараз їх повивозили в Росію. Що вони там робитимуть — ми не знаємо. Частина залишилася в підвалах. Хтось перебуває у містах України, хтось виїхав в інші країни — Румунію, Нідерланди. Як такої команди немає. Коли настане мир, ми обов’язково повернемося, — розповіла Винокурова в інтерв’ю НВ.
