А киевскому «Динамо» не хватает мастерства исполнителей, считает специалист
Колишній гравець київського «Динамо» (1975-79 роки) Петро Слободянтренерською роботою довго не займався. Кілька років попрацювавши із столичною «Оболонню» фахівець зник із поля зору уболівальників. «ФУТБОЛ 24» розшукав фахівця та розпитав про його теперішнє життя і не тільки.
«Працювати заради адреналіну, не хочу»
- Петро Петрович, чим ви зараз займаєтеся?
- Влітку проводив турнір пам’яті Петра Слободяна. Цими змаганнями опікуюся кожного року, проводжу їх на Івано-Франківщині, де народився. Від тренерської роботи відмовився. Не хотів їхати далеко від України. Скажімо, була пропозиція попрацювати в Узбекистані, але її відкинув. Були пропозиції і від українських клубів, але також не пристав на них. Ймовірно, займуся тим, що уже практикував – роботою в університеті. В якому саме дізнаєтеся пізніше.
- Пропозиція із Узбекистану теж не передбачала надійного фінансового тилу?
- Там якраз була хороша пропозиція, із солідними матеріальними благами. Але я не захотів їхати в Узбекистан. Якби мені було 40 років, то одна справа. А в 60-ть уже не хочеться йти на такий крок.
- За матчами «Оболонні» спостерігаєте?
- Зараз не має жодних проблем із переглядом футбольних матчів, на телебаченні показують дуже багато ігор. Можна дивитися як український футбол,так і європейський. Це уже не наші часи, коли ми ані інших не бачили, ані себе. Пригадую, у 1975-му ми грали в Мюнхені із «Баварією» за Суперкубок. Так того матчу в СРСР не показували. Микола Озєров коментував якийсь хокейний матч і у перерві розповідав, як ми там граємо. А зараз абсолютно інша ситуація, можна побачити усі матчі.
- І як ви зараз оціните шанси «пивоварів» залишитися в Прем’єр-лізі?
- У заключних матчах першого кола взагалі не бачу де «Оболонь» може набрати очки. Хіба «пивовари» знайдуть якісь свої внутрішні резерви. У команди Сергія Ковальця дуже мало очок і важкий календар. Найближча гра у Львові проти «Карпат». Галичанам теж очок втрачати не можна, у разі поразки ще не відомо що буде із Олегом Кононовим. Тому в «карпатівців» буде дуже велика мотивація зіграти на перемогу. Наступна гра «Оболоні» проти «Арсеналу», який зараз на ходу. Ще «Чорноморець» залишився… У першому колі важко буде «Оболоні» набрати очок. Впродовж зимової паузи «пивовари» можуть доукомплектуватися, підсилитися. А зараз потрібно використовувати внутрішні резерви.
«На каміні виростають Шевченки та Реброви»
- Взагалі, які несподіванки поточного чемпіонату України відзначите?
- У мене багато питань викликає ставлення власників клубів до українських кадрів. У 2004-му році із «Оболонню» зайняв шосте місце. Ми не мали свого стадіону, власної бази. Домашні матчі проводили на різних стадіонах. А перед наступним сезоном ми нікого не купили, команда після перших ігор опинилася внизу турнірної таблиці і мене відразу попросили з клубу. А ви подивіться як комфортно працювати Хуанде Рамосу… А в Україні без роботи сидить Олексій Михайличенко, він із молодіжкою був віце-чемпіоном Європи, працював із покійним Валерієм Лобановським. Його чомусь не кличуть, продовжують довіряти Рамосу. Володимира Бессонова за відсутність результатів, не вагаючись, вигнали із «Дніпра». Взяли Рамоса, витратили багато мільйонів на трансфери. А гри у «Дніпра» жодної не має. Із Олега Кононова у Львові зробили суперзірку. Вклали у нього пристойні гроші. А команда зараз без результату. Мене турбує ставлення керівників клубів до українських тренерів та футболістів. Багато мільйонів невиправдано витрачають на іноземців, а в дитячі школи вкладають по-мінімуму. Тому зараз і виникли в Олега Блохіна проблеми із кадрами для збірної. А як він має зробити команду, коли наші клуби купують легіонерів, яких інколи і язик не повертається назвати футболістами. А для виховання своїх футболістів грошей не вкладають. На каміні виростають Шевченки та Реброви. Тільки зараз починають наші гранди замислюватися над цим питанням. У київського «Динамо» є своя дитяча школа, умови. Але ж вони нікого не виховують, а беруть молодь із інших міст.
- Українські футболісти, які, як ви сказали, на каміні навчилися грати в футбол, часто неприємно дивують уболівальників. Ось і у матчі проти команди Чехії наші збірники розчарували…
- На це мають бути свої причини. «Динамо» та «Шахтар» як тільки помітять більш-менш перспективного футболіста, відразу переманюють його до себе. Дають гравцеві із провінції пристойну зарплату і у нього зникає бажання чогось досягати. Люди не проходять шлях від спорт інтернату через дубль в основний склад. Колись футболісти поки не виростуть у знаних майстрів отримували по сто рублів зарплати. А зараз перспективні виконавці відразу отримують хороше фінансове забезпечення. Спокусою грошима витримують далеко не всі. Уявіть 17-річного хлопця, якому дали хорошу зарплату в «Шахтарі», а через деякий час змушують грати за іншу команду і за менші гроші… В мене були випадки, коли футболіст отримував 800 доларів зарплати. Постійно ходив мене і просив підняти йому платню на 200 доларів. А я йому кажу: «Так ти грай, маєш можливість виступати за київську команду у вищій лізі, проявити себе і потім отримувати мільйони доларів, а ти випрошуєш ті нещасні 200 доларів». Гроші псують молодих людей.
- Ви згадували про безробітного Олексія Михайличенка. Ставлення до нього в уболівальників неоднозначне, та і успіхів особливих в «Динамо» він не досяг…
Знаю про це, але говорю про своє професійне ставлення до нього. Уболівальники ж не беруть блокнот, не сідають біля екрану телевізора і не аналізують гру команд. В глядачів є один критерій – результат. В мене інший підхід. При Олексію Михайличенкові національна збірна у плей-офф відбору до чемпіонату світу програла грекам. Наставника відразу вигнали, але керівництво ФФУ не зважило на те, в яких умовах працював Михайличенко, якість гри його команди. Щоби була сильна збірна, повинен у нас бути сильний чемпіонат. Ніхто ніколи про це не говорить. Як тільки «синьо-жовті» програють, усі відразу звинувачують тренера. А в матчі із греками у нас було дуже багато гольових моментів, не було у нас фарту. Збірна Греції не була у двох матчах сильнішою за нас, але ми програли. Якби у нас не було цього невезіння і ми забили б грекам, Олексій Михайличенко був би героєм. В нас так завжди. В один день уболівальники ладні носити тренера на руках, а на наступний готові втопити його в річці.
«Наші гранди в Україні звикли до того, що судді помиляються на їхню користь»
- Як вам гра «Шахтаря» в Лізі чемпіонів проти «Порту»?
- Розчарований результатом. У минулому сезоні «Шахтар» в Лізі чемпіонів зупинила іспанська «Барселона». Тоді керівництво донецького клубу заявило, що настав час зробити крок уперед. По цій грі із «Порту» виникають у цьому плані питання. «Порту» не проста команда, але у «гірників» впродовж років зіграний склад. Тому я вірив, що донеччани переможуть португальців. Але не склалося. Хоча, я досі переконаний, що «Шахтар» повинен проходити груповий етап Ліги чемпіонів. У них для цього є все необхідне – фінанси, хороші футболісти, кваліфікований тренер.
- По суддівству цієї гри у вас питань не має?
- Суддівство, звісно, що вплинуло на перебіг гри. Але справа в тому, що наші гранди в Україні звикли до того, що судді помиляються на їхню користь, а в Європі такого не має. Тому і не готові наші гранди до такого. В національному чемпіонаті арбітри частіше стають на їхній бік, а в Європі в українських командах не має великого авторитету. Через що і страждаємо, як і страждали раніше.
- А що скажете про матч «Динамо» із «Сток Сіті»?
- В «Динамо» є одна проблема. Як і у матчі із «Рубіном», кияни володіли перевагою, але реалізація моментів шкутильгає. По організації гри жодних нарікань не має, усе добре роблять. Але дивує виконавча майстерність деяких наших виконавців. Мілевський є нападником, а пробити не може. Ярмоленко є шульгою, а права нога йому потрібна, таке враження, лише для того, аби підтримувати баланс. Цією ногою він не може ні зупинити, ні прийняти, ні віддати м’яч. Було декілька моментів в Шевченка. Є проблеми із реалізацією. Хоча і володіли територіальною перевагою, навіть за відсутності Гусєва «Динамо» виглядали добротно. «Динамо» завжди славилося фланговими проходами і ударами із дальньої та середньої дистанції. Біба, Сабо, Мунтян, Серебрєніков – усі вони мали удар. А в теперішнього «Динамо» є з цим проблеми. Добре, хоч вийшов Алієв та почав пробивати здалеку.
- Матч «Металіста» із «Аустрією» переглядали?
- Так, переглядав. У харків’ян хороший підбір гравців. В «Металіста» практично два сильних склади. У Олександра Ярославського є повна довіра до тренера, а це дуже важливо. Як ви помітили по єврокубкових матчах усіх наших команд, зараз у Європі все робиться для того, щоби не пропустити гол. Добре, що для «Металіста» усе так добре закінчилося. «Аустрія» забила гол, а потім організовано зайняла кругову оборону, перекрили усі зони. На щастя, у харків’ян є гравці із високою індивідуальною майстерністю.
- Залишається полтавська «Ворскла»…
- Переглядав лише епізоди із матчу «Ворскли» проти «Копенгагена». З того, що бачив, матч був нічийним. Гра була важкою, із єдиноборствами. Датчани дуже щільно грали в обороні, нав’язували свою гру. «Ворсклі» було не легко. Шкода, що полтавчанам не поталанило, могли б і внічию зіграти.
Андрій Захарчук,
www.football24.ua
