Чекаємо продовження

Чесно кажучи, я не чекав в сьогоднішній гри з Ворсклою якихось нових ходів, нових рішень та чогось нового, як нам обіцяли. Й нічого нового не побачив. З нічого не виникло щось. Тому лише тезисно про побачене.

Сподобалась інтелектуальна трійця: Буяльський, Шепелєв та особливо Дуелунд. Вони починали всі атаки, які потім бездарно, на жаль, завершали Русін з Вербичем.

Від цієї трійки йшла вся гострота в грі. Навіть абсолютно випадковий гол Буяльського при через безглузду помилку кіпера полтавців став підтвердженням того, що лише нестандартне рішення в такій грі може стати приводом до перемоги. Я не думаю, що Віталій цілеспрямовано бив по воротам, але Різник також не думав цього й вирішив піти навперейми м’ячу, який підступно захотів полетіти за комір кіперу.

Сподобались їх гра в стіночку, дивлячись на яку навіть згадав далекі вже часи Спартака. Сподобались їх передачі врозріз між лініями. Сподобалось, як вони розганяли атаку, сподобалось прискорення атаки біля карного майданчика Ворскли. Мені здається ми маємо центр, що повинен вести гру. І хоч комусь так подобається Шапаренко, необхідно сказати, що Дуелунд нині дивиться на порядок краще Миколи. А то й на два.

Здавалось ще трохи – трохи й Ворскла буде покладена на лопатки. Але як завжди чогось не доставало. А не доставало завершення. І це найбільше не сподобалось. Хочемо ми, чи не хочемо, але Русін не вписався в цю схему. Він був скрізь. Він добре рухався. Але не там де потрібно.

Я чесне слово до сих пір не розумію чого йому не вистачає: чи футбольного розуму, чи футбольної техніки. А можливо просто йому не достатньо футбольної нахабності, якою без меж накачаний Вербич. Він як форвард, єдиний форвард, тільки двічі чи тричі прочитав команду й слава богу якраз в той момент, коли це було потрібно, коли забивали другий гол. Але для форварда це мало. Дуже мало. Навіть якщо він наш український Жиру..

Сподобалась, як завжди, настирливість Вербича. Гра в нього не йшла абсолютно. Він то перетримував м’яча, то віддавав його невпопад, то бив з хороших положень по горобцям, але якраз він й спас Динамо від ганьби.

Абсолютно не сподобався захист. Абсолютно. Так провалюватись, як провалювався Миколенко з Шабанов не тільки не можна, але й злочинно для гравців Динамо.

Так давати себе обігравати, як давав себе обігравати Кенджора особливо в останні хвилин 20-ть, негідно навіть у дворовому футболі.

Так втрачати позицію, як втрачав її Попов, заборонено навіть в Антарктиді, якщо й там грають в футбол.

Так зламати гру як зламав її Михайличенко, випускаючи замість найкращого на той момент гравця Дуелунда захисника Караваєва, який абсолютно не вписався в гру, не вмів навіть Хацкевич. А де поділася хвалена фізика Олексія Олександровича! Виявилося, що вийшли в другій половині гри африканські футболісти Ворскли обігравали наших накачаних суперменів, яке всю першу частину зимових зборів присвятили тільки цього, немов добірна шпана піонерів?

Одним словом нове обличчя михайличенківського Динамо виявилось хоч трохи кращим, але все-таки добре знайомим обличчям Хацкевича.

Чекаємо продовження. Яке воно буде?

З повагою,
Скіф.

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости