Нині про золото можуть мріяти тільки вар’яти

Сьогодні немає значення до якої групи, з двох , доволі ворожих після 21 квітня, тебе , прихильник футболу, зарахували. Бо грає Динамо з найзаклятішими друзями з окупованого чотири роки тому Донецька і тут у нас спільна зацікавленість - десь біля 100 відсотків вболівальників бажають тільки перемоги киянам.

Біля 100, тому, що навіть на цьому сайті, латентні вболівальники смугастих якийсь відсоток становлять, хоча ж не дуже вагомий, але ж він є. Чекаю тільки перемоги, бо у протилежному результаті , навіть суцільні перемоги над всіма суперниками та ще с двозначним рахунком у останніх матчах , нічого вже не варті, чемпіонат буде остаточно програний сьогодні. Сумно все це, але ж реальність саме така. Ось тому у вболівальників біло-блакитних велика надія, що вже досить після матчу розповідати, що то був герць рівних суперників , хлопці старанно грали , та одна помилка , або щось незрозуміло, все зруйнувало, краще після перемоги киян з посмішкою запитати у тримача мікрофона: А ви невже нічого не бачили? Та, гаразд…

Ці рядки побачили світ ще за три з половиною години до початку гри на Олімпійському, бо тільки сподівання на перемогу , а разом з цім шанс, хоч маленький, продовжити чемпіонські перегони, змушує серце хвилюватись як це колись було. Так , таке було та й не раз. Сумно, але ж молодь не бачила та не зазнавала цього, тому не дуже розуміє про що мова. Розумію, що молодь дуже нестабільна, а її в Динамо багато, тому роля штабу та відповідальність дуже великі. Але ж у футбол грають люди, звичайні люди, не роботи, або інопланетні творіння, тому шанси у Динамо є, можливо не такі великі, як раніше було, але ж вони є. Хацкевіч має проти Фонсекі непогану статистику, але ж сьогодні вона до гри ні до чого, головне, щоб після її закінчення вона не погіршилася, а тільки покращилась. Ось і побачимо на що динамівська молодь, разом з задумками тренера , може спромогтись в цьому вирішальному двобої, який програвати в ніякому разі не можна. Сам рахунок не має значення, важлива тільки перемога, бо вона додасть три пункти у скарбничку й дасть змогу продовжити чемпіонські перегони та тримати в напруженні вболівальників та головного суперника ще деякій час.

Це були думки перед грою. А що сталося за 90 хвилин нижче.

Динамо не програло, але ж і не виграло ,бо шанси на перемогу у чемпіонаті зводить майже до нуля. На мою особисту думку , цей матч з смугастими яскраво показав, що команда дуже сира, бо всі важливі матчі, де треба було тільки вигравати, програла. Тому здобуток цього сезону лише срібні медалі чемпіонату УПЛ, мабуть тільки щось дивовижне може все перевернути до гори дригом, але ж це схоже на казку або мрії вар’ятів.

Перший тайм команди на полі грали мляво та неспішно. Якщо смугастих нічийний рахунок влаштовував, то киян ні в якому разі, бо різниця у 7 пунктів залишалась. Але ж команда Динамо грала так, як би ця клята нічия сповна їх задовольняла - дуже обережно, неспішно та охайно, тільки без гострих моментів біля брами П’ятова. Мабуть сподівання були на якусь помилку суперників. Та її не сталось.

А ось другий тайм став повною протилежністю першого. Футбольний вечір перестав бути ніжним та чемним, бо на полі з’явилась справжня чоловіча боротьба, але переваги в ці хвилини Динамо не мало, хоча не було цієї переваги і до кінця гри. Гольових моментів кияни не спромоглись сконструювати, а як перемагати без голів, мабуть невідому нікому. Так час матчу закінчувався , а на табло були лише два нулі і заміни ні до чого не привели, хоча Хацкевіч вперше дуже енергійно поводив себе біля крайка поля , даючи голосні підказки, але ж футболісти не спромоглись їх перетворити у забиті м‘ячи. А на останній хвилині матчу суддя ще показав на точку і смугасті повинні були виграти гру, але ж Бог розцінив це дуже нахабним та далекім від справедливості , мабуть тому Бойко вчасно зреагував на удар ворожого нападника по прізвищу Мораес і відбив м’яч. Та на цьому гра і закінчилась. А з нею й остаточно надії на золоті медалі.

Сезон для Динамо дуже невдало закінчився - немає трофеїв, Кубка, срібло не рахується, бо команди , крім Шахтаря реально , не конкуренти на довгій дистанції чемпіонату УПЛ. В Європі теж не дуже впевнено грали в групі , і хоча потім греків вдалось обіграти, Челсі без варіантів показали наше реальне місце. Чому так сталося багато думок , але ж вони ніяк не таємниця - це доволі низький клас багатьох футболістів , це погана трансферна діяльність клубу, не все добре з тренерським штабом, точніше, одноманітна тактика , досі немає реальної командної гри, доволі чудернацьки заміни , та якась любов до деяких футболістів, немає дійсної конкуренції в чемпіонаті, та багато чого, але ж спостерігати таке Динамо все важче та важче. Сумно та прикро...

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости