Украинский футбольный эксперт Олег Федорчук считает, что сборная Украины закономерно победила Словению.
— Благодаря чему пришла победа?
— Украинский клубный футбол на высоком уровне. Мы имеем нынешнего финалиста Лиги Европы. Несколько лет назад вообще выигрывали трофей. У нас хорошие стадионы, развита футбольная инфраструктура. Плюс большой опыт получила сборная. Мы почти неизменные участники плей-офф. Особенно много дало противостояние с Францией. С трехцветными два года назад соревновались фактически те же игроки, которые вчера оформили участие в Евро 2016. Плюс, словенцы объективно были самой слабой из несеянных сборных.
— Кто может помочь сборной?
— В этом году дублеры Шахтера играли в финале юношеского Лиги Чемпионов. Есть замечательные игроки в «Заре». Помню, как после провального молодежного Евро-2011, где играли Коноплянка, Зозуля, Ярмоленко и Гармаш тренер национальной сборной Олег Блохин жаловался, что некому играть в сборной. А за полгода эти ребята стали лидерами сборной. Не удивлюсь, если через полгода несколько молодых исполнителей станут лидерами нашей главной команды. У нас есть Малиновский, Караваев, Петряк, Коваленко, Лучкевич, Зинченко.
— Какие наши козыри?
— И Мундиаль и Евро обычно выигрывает небольшая группа высококвалифицированных игроков. Три-четыре. Может, пять. Остальные — ассистирует им. У нас есть костяк — Коноплянка, Ярмоленко, Хачериди. За полгода кто-то еще подтянется.
— Недостатки, которые надо устранить к Евро?
— Нет агрессивности в выборе тактик. Лучшие сборные варьируют тактиками в течение турнира. Мы к этому готовы. Вчера в ответ на грубость словенцев надо было опустить мяч и заставить его быстро двигаться. А наши пошли стенка на стенку.
— Фоменко стоит менять или надо оставить?
— Есть этические нормы, в конце концов. Менять тренера в такой ситуации — абсурд. Михаил Иванович выдержал невероятное давление и решил задачу. Два отборы сборная прошла очень уверенно. Недаром мы при жеребьевке будем во второй корзине. Если кто-то скажет, что в Фоменко солидный возраст, то это не аргумент. Тренеры сборных могут быть возрастными. Тот же Капелло, Трапатонни, Дель Боске. Здесь не надо быть энергичным и играть с командой 40 матчей в сезоне. Фоменко вполне справится, не надо его менять.
Юрий Стригун
А тут у человека и тренерские мозги есть и знания в отличии от некоторых.
- Чего изволите?
- А подайте-ка нам, голубчик, признаки жизни.
потрібно маркевича.. за півроку можна добре підготувати збірну.. дніпру і так цього сезону нічого не світить..ніде...
=============================================
Правильно, хай нічого не світить ще й збірній.
Нарешті у збірній з'явився потужний тренер, що стабілізував ситуацію, з'явився фундамент, від якого можна відштовхуватись, можна планомірно рухатись уперед, будувати збірну, зявилась перспектива на роки, а певній частині вболівальницького загалу засвербіло і терміново закортіло все розвалити.
Суть всих претензій можна звести до одного єдиного постулату: "мені не подобається", а отже негайно Фоменка у відставку, а далі хоч трава не рости, в чому нема абсолютно нічого об'єктивного, прямо мазохізм якийсь і повна безвідповідальність.
Напомню, что ваши утверждения порой оказывались ерундой. МИФ дает и молодым поиграть (Малиновский во Львове) и атакующий футбол ему не чужд (матчи с испанцами и 1-й со словенцами, если надо примеры).
Так наз. блоги пишу редко, поскольку графоманией не страдаю. Но раз уж для вас блогописание так важно, то можно упростить задачу: в случае проигрыша пари отказаться писать комментарии, на блоги запрет не распространяется. Ну как теперь?
=============================================================
От цікаво, що вам дає право так думати? Ви ж мене не знаєте. Від вас я такого не чекав.
У цьому вашому виразі як в дзеркалі відображається вся система поглядів фоменкофобів, які не знаючи предмета будують судження, роблять висновкиі, роздають категоричні оцінки.
Я дуже давно усвідомив, що жодна команда світу не може перебувати пезперервно на вершині, бувають і тяжкі роки перебудови, зміни поколінь, оновлення ідей, мотивацій, зміни власників, погіршення фінансового стану, тощо, під час яких пропадає блиск і сила команди, гра видається кошмарною, футболісти некомпетентними, нічого не клеїться, але ці чорні періоди теж не вічні, за ними йде злет, якщо все правильно і терпляче будується. Якщо ні, то відбувається безперервна "чехарда", де втрачаються орієнтири що таке добре,що таке поганопогано.
У другій половині 70-х Динамо вилітало від Ейнтрахта з Брауншвейга або від Мальмьо з Швеції тощо. Ви бачили той футбол? Коли начебто все правильно робиться, а нічого не працює, гравці помиляються, а в техніці якісь незграби, атака беззуба, а оборона регулярно провалюється.
Одначе рано чи пізно команда вловлювала знов свою хвилю і знов сходила на трон.
У 1984 році ДК зайняло 10 місце в чемпіонаті при відповідній грі, гірше виступили лише одразу після війни коли Динамо відновлювалось з нуля. Що я наслухався і начитався на адресу Лобановського і команди! "Жирні коти" це була найтолерантніша оцінка. Слава Богу у українського керівництві не знайшлося когось на зразок московських лобановськофобів, або нинішніх фоменкофобів і через два роки Динамо виграло КК, а ще через два срібні нагороди ЧЄ.
Іноді виступи команд просто не піддаються логічному поясненню, наприклад чемпіонство Данії, яка зовсім не готувалася до турніру ЧЄ і футболістів витягували з відпусток, збираючи по пляжах. Або навпаки візміть збірну СРСР.
Збірна СРСР була збірною всих, по суті збірних країн: України, Росії, Грузії, Білорусі, Вірменії, Молдови, Азербайджану, Узбекистану Литви, Казахстану і т.д. Але при цьому багато разів не потрапляла на фінальні форуми ЧС і ЧЄ. Ось з якої групи наприклад зб.СРСР не вийшла на ЧЄ 1980: Греція, Угорщина, Фінляндія, зайнявши в підсумку останнє місце. А ще в той період збірна "самого сільного чємпіоната в мірє - чемпіоната СССР" не вийшла на ЧС 74, 78, ЧЄ 76, 80, 84.
Так ви, перш ніж клясти М.Фоменка, порівняйте потенціал складу тих збірних і нинішньої зб.України, яка пробилася на ЧЄ..
У 1988 році збірна В.Лобановського пройшла турнірний шлях до фіналу нарощуючи свою потужність. А в 1990 році Валерій Васильович промахнувся з піком форми і збірна, зазнавши невдачі, поїхала додому, і вже дома футболісти почали "літати".
Підсумовуючи все вище сказане говорю вам: я не літаю в небесах і бачу на що реально спроможна наша збірна, і я буду вважати М.Фоменка найсильнішим українським тренером сьогодення, навіть у випадку невдачі. Але я надіюсь, що все буде добре, бо збірна створена і потроху нарощує свій потенціал.
Это подло и низко.
А тут у человека и тренерские мозги есть и знания в отличии от некоторых.
Абсурд - каждое интервью этого господина. На каждое событие свой чих: дежурный по инетпространству. А фактов для размышлений предостаточно. Реал выиграл приз, а Капелло уволили.