Поповнення чи підсилення?

Останнім часом українські клуби поводилися на трансферному ринку, як чоловік зі старого одеського анекдоту. їздили, дивилися потенційних новачків, але при цьому не брали із собою грошей. Тобто прицінювалися, торгувалися, пробували, умовно кажучи, «наїдалися» безкоштовними вільними агентами та йшли геть. Ще могли взяти гравця в оренду, але так, аби колишній клуб йому зарплату платив. Закінчилися часи, коли навіть клуби, скромніші за «Динамо», — «Шахтар» «Дніпро» чи «Металіст» — могли дозволити собі запрошувати новачків за великі гроші. Навіть «Динамо» минулого літа задовольнилося поповненням у вигляді «безплатних» Гладкого та Громова. Саме вкрай невдала робота на трансферному ринку, а то й просто на ринку вільних агентів, на мій погляд, стала однією з причин тотальної невдачі команди в першій частині сезону. Останнє місце в групі Ліги чемпіонів, величезне відставання в очках від лідера, невидовищний футбол у більшості матчів, який призвів до падіння відвідуваності, — ось чим запам’яталася вболівальникам літньо-осіння частина сезону 2016/2017. Лобановський колись казав, що команду потрібно оновлювати, щоб не було застою, і підтягував новачків навіть після «золотих» сезонів. Вільні агенти, які прийшли останнім часом до «Динамо», нічим позитивним не запам’яталися. Гладкий та Громов, Федорчук та Яковенко, Петрович... Стабільно в стартовому складі заграв лише Мораес, плюс, непогано в окремих матчах виглядав Морозюк. Тому під час зимової перерви слід було не лише виправити трансферні помилки минулого, а й підсилити склад.

Як і очікувалося, команду залишили воротарі Рибка та Шовковський, захисники Селін та Макаренко, півзахисник Гусєв, нападник Мораес, а також згадувані вище новачки Громов та Гладкий. Рибка та Селін і близько не потрапляли до стартового складу «Динамо». Гусєв із віком став грати значно менше. Шовковський після невдалого домашнього матчу Ліги чемпіонів із «Наполі» поступився місцем у воротах Рудьку. Макаренко відмовився підписувати контракт на інших умовах. Гладкий та Громов абсолютно не виправдали авансів, особливо при їхніх заробітних платах, розчарувавши всіх. Напевно, не було жодного вболівальника «Динамо», який би не «проїхався» по цих новачках, особливо по Гладкому. Мораес настільки деградував в осінній частині сезону, особливо в Лізі чемпіонів, що загалом теж абсолютно не шкода, що пішов.

І це незважаючи на десять забитих у цьому чемпіонаті м’ячів, що набагато більше, ніж за весь попередній сезон. Куди глибше відклалася в пам’яті гра бразильця в Лізі чемпіонів, де він успішно ховався за захисниками суперника, згадався й нереалізований ним одинадцятиметровий у Лісабоні, який, цілком можливо, коштував «Динамо» місця у плей-оф Ліги Європи. Справді шкода було розлучатися з Гусєвим та Шовковським, адже з ними в «Динамо» пов’язана ціла епоха, причому епоха далеко не безславна, але й тут не можна не визнати, що роки беруть своє. А в іншому... Чесно кажучи, хотілося б більшого, адже з трибун чудово видно, хто пересидів у «Динамо» й дозволяє собі в деяких матчах відверто байдикувати, а хто просто не тягне. Хоча можна казати про те, що часткову чистку складу проведено успішно.

Не секрет, що головний регрес стався в обороні. В атаці команда забиває приблизно стільки ж: у середньому трохи більше двох м’ячів за гру. Вважаю, що розставання з Мораесом на результативність команди не вплине. Бєсєдін та Яремчук, який повернувся з оренди в «Олександрії», сподіваюся, забиватимуть не менше за бразильця. Мінус лише в тому, що в «Динамо» як не було, так і немає швидкісного нападника, відсутність якого, на мій погляд, звужує варіативність гри команди. В обороні ж у першій частині сезону все було набагато гірше. Чотири пропущені м’ячі в домашньому матчі з «Шахтарем», яким завершувався 2016 рік, лише наголосили на купі проблем, що утворилися після того, як пішов Драгович і травмувався Данило Сильва. Було зрозуміло: позбутися проблем у захисті виключно власними силами складно. Потрібен був, по-перше, центральний захисник, по-друге, лівий захисник на місце Макаренка. Аби зміцнити центр оборони, динамівці особливо активно аналізували балканський ринок. Усі гравці, яких Інтернет-чутки пов’язували з київським «Динамо», мали сербське або хорватське коріння. У підсумку вибір випав на серба Александара Пантича, що, хоч і провів першу частину сезону в іспанському «Алавесі» в оренді, до «Динамо» перейшов як вільний агент, оскільки перед укладенням угоди з чемпіоном України розірвав контракт із «Вільярреалом», якому й належав. Варто сказати, що іспанська кар’єра Алекса залишила суперечливе враження. З одного боку, він нічого не показав у «Вільярреалі» та «Алавесі», з іншого, був лідером оборони «Кордоби» й дуже непогано виглядав у «Ейбарі». «Кордоба» разом із ним вилетіла до нижчої ліги, а «Ейбар», у тому числі й завдяки Пантичу, зберіг місце в еліті. Причому «Ейбар» хотів підписати із захисником повноцінний контракт, але не домовився з «Вільярреалом». Виглядало досить дивно: за півроку клуб розлучився з гравцем, розірвавши з ним контракт за обопільною згодою, тобто без будь-якої компенсації. Однією з причин, через яку Пантич так мало грав у «Алавесі», були травми гравця. У серпні-вересні він пропустив місяць через ушкодження, а потім отримав ще одну травму й пропустив приблизно півтора місяця. Пантич зарекомендував себе в іспанському чемпіонаті як нестриманий та грубий захисник, але при цьому неймовірно самовідданий, чіпкий, агресивний. Незважаючи на не дуже високий як для центрального захисника зріст, він успішно боровся за верхові м’ячі. Подобається універсалізм Пантича: однаково надійно грає як у центрі оборони, так і на правому фланзі. В останні роки набагато частіше йому доводилося діяти в центральній зоні. Не варто дивуватися низькій результативності: граючи в центрі захисту, він практично не ходить уперед.

Інший захисник-новачок — угорець Тамаш Кадар — куди більш відомий, хоча перейшов до «Динамо» не з топ-чемпіонату, аз польського «Леха». У топ-чемпіонатах він узагалі ніколи не грав, аза «Ньюкасл» усі 13 матчів провів у чемпіоншипі — аналогу нашої першої ліги. Більш відомий він хоча б з тієї причини, що був основним у складі збірної Угорщини на останньому чемпіонаті Європи, де угорці несподівано вийшли з групи. Кадар — теж універсал. Він однаково успішно може зіграти як центрального, так і лівого захисника, причому сам Тамаш, діючи переважно на лівому фланзі, не приховує, що більше полюбляє грати в центрі захисту, але як людина дисциплінована виконує тренерську установку, причому дуже навіть непогано. Виходить парадоксальна ситуація: Пантич нижчий і легший, але грає в центрі захисту, Кадар — набагато вищий, але діє на фланзі. Однак це не заважає угорцю активно боротися за м’яч при подачах верхом. Узагалі, з приходом Кадара, який буде конкурувати з Антунешем за місце на лівому фланзі оборони, у «Динамо» з’являється додатковий футболіст, що вміє грати головою. Щодо дисципліни, то в Кадара на три м’ячі, забиті за час професійної кар’єри, припадає п’ять червоних карток. Одну з них Тамаш отримав за нідерландську «Роду», а ще чотири — у сезоні 2013/2014, коли грав за угорський «Діошдьйор». Відтоді з поля його вже не вилучали, хоча попередження Кадар і досі збирає регулярно. У попередньому чемпіонаті Польщі в нього вісім попереджень, а в поточному — три. Та й на Євро-2016 він, зігравши три матчі, отримав два попередження. Тамаш, або Кадді, як його називали партнери по «Леху», — боєць на футбольному полі. Можливо, позначається гандбольне минуле, адже Кадар у юні роки був чемпіоном Угорщини з гандболу у складі «Веспрема». Але футбол у підсумку переважив. Сподіваюся, що угорський новачок підсилить гру «Динамо» в обороні, він вправний у відборах, уміло обирає позицію, агресивний, не має ніяких проблем із витривалістю, і взагалі, він хороший у всьому, що пов’язано з виконанням захисних функцій. В атаці слабший за Антунеша: удар у нього такий собі, швидкість гірша, хоча загалом непогана, але при виконанні безпосередніх обов’язків він набагато сильніший за португальця. Тож тепер у «Динамо» буде два абсолютно несхожих один на одного лівих захисники, що, напевно, дозволить зробити гру команди більш різноманітною.

Андрій ШАХОВ, официальный клубный журнал «Динамо»

Приобрести журнал можно в кассах стадиона «Динамо» имени Валерия Лобановского, киосках «Союзпечать», у частных распространителей, в Интернет-магазине ФК «Динамо», а также в электронном формате в библиотеке PressPoint.