Динамо - Дніпро 1:1. Тактичний аналіз матчу

Диспозиція

Обидві команди підійшли до матчу у піднесеному настрої, після успішних для себе матчів в Лізі Європи, в яких і «Динамо», і «Дніпро» добилися впевнених перемог. А якщо згадати, що перед цим були переможні зустрічі в чемпіонаті України, то оптимізм стає ще більш обґрунтованим.

Плюс до всього, напередодні внічию свій матч завершили інші претенденти на золото чемпіонату – «Шахтар» і «Металіст». Такий результат мав влаштовувати обидва колективи, адже дніпропетровці в випадку виграшу піднялися б на другу сходинку в турнірній таблиці, а кияни, в свою чергу, впритул могли наблизитись до лідерів.

Формації команд

Огнен Вукоєвич, що повернувся в «Динамо» після оренди з московського «Спартака», куди його відправляли ледь не догравати, схоже, знову завойовує прихильність тренерського штабу киян. Не стала винятком і гра проти дніпропетровців - хорват вийшов на звичну для себе позицію опорного півзахисника, такого собі sweeper (чистильника), в сучасному розумінні цього терміну в футболі. В захисних діях, розташовуючись в зоні між центральними захисниками та півзахисниками, звужуючи її та не дозволяючи вести комбінаційних дій через центр, в атакуючих діях киян Огнен закривав позицію лівого захисника, страхуючи зону, яку залишав Бенуа Тремулінас.

Місце в воротах посів Максим Коваль, вже звична пара центральних захисників – Євген Хачеріді і Александар Драгович, на правому фланзі захисту - Олег Гусев, поява якого в стартовому складі на цій позиції викликана лімітом на легіонерів. Над Огненом з завданням розганяти атаки динамівців працював Лукман Аруна. Двійка інвертованих вінгерів: Джермейн Ленс зліва і правий – Андрій Ярмоленко, які постійно звужували гру до центру, відкриваючи зону під флангових захисників, на вістрі - Дьємерсі Мбокані та під ним - Юнес Беланда, що переважно висувався в зону другого нападника, працюючи з глибини.

Зрозуміло бажання наставника киян максимально застосовувати фланги в атакуючих діях, для цього крайні захисники Тремулінас і Гусев в атакуючій фазі гри розташовувались дуже високо по полю в позиціях флангових півзахисників. Але гравця, який міг би направити атаки, через якого можна було б змінювати вектор атак з флангу на фланг не вистачало. Ці функції міг би виконувати Мігель Велозу, проте в складі «Динамо» йому поки не віднайшли місця на футбольному полі, віддаючи перевагу Аруні. Лукман добре вміє розганяти атаки, проходячи вперед з м’ячем, проте з завданням змінювати напрямок атак і вести гру через себе він поки не справляється.

Хуанде Рамос міг розраховувати на повернення до складу Джуліано, який відновився від пошкодження, отриманого в Естонії, але за його ж висловлюваннями в таку гри бразильцю після двохтижневої відсутності було б війти важко. Тому стартовий склад за винятком Артема Федецького, якого змінив Мандзюк, був ідентичним до попередньої гри проти «Шахтаря». В рамці воріт - Денис Бойко, в центрі захисту пара – Онджей Мазух і Євген Чеберячко. Зліва – Іван Стрініч, який в зв’язці з Євгеном Коноплянкою активніше працював на атаку. Пара опорних півзахисників – Джаба Канкава і Руслан Ротань. Якщо в попередньому сезоні грузинський легіонер дніпропетровців працював більше на захист воріт, то вже цього сезону він окрім виконання захисних функцій став більше уваги приділяти атакуючим діям, доволі часто підтримуючи атаки по правому фланзі, відкриваючись під Матеуса для проведення комбінаційних дій. Правий вінгер – Матеус, лівий – Євген Коноплянка, та двійка форвардів – Роман Зозуля і Селезньов.

Як і в попередній грі, наставник «Дніпрян» використовував тактичну схему «4-4-2», але цього разу без асиметричного розташування. Гості вибудовували дві лінії захисту, над якими двійка нападників працювала по суперникам в центральній частині поля, розташовуючись таким чином, щоб унеможливити просування вперед через центральну зону, змушуючи киян віддавати передачі на край, де на крайніх захисників чи вінгерів відразу чинився тиск.

Хід гри

«Дніпро» віддав контроль м’яча динамівцям, проте володів територією та контролював перебіг подій на полі. Атаки підопічних Хуанде Рамоса були більш швидкі на направлені, тоді як «Динамо» не знаходило вільних зон в захисних побудовах суперника та змушено було вести наступальні дії через довгі передачі на Дьємерсі Мбокані, а в зону підбору чи скидки форварда зміщувались Беланда та Аруна.

Хоча якість проведення атак була гіршою, ніж в матчі проти «Гірників», особливо, що стосується заключної фази дій, де дніпропетровці зловживали індивідуальними діями перед командними, але і цього було достатньо, щоб розраховувати на вихід в ударні зони та стандартні положення, після якого і був відкритий рахунок в матчі. Гості працювали на полі з відчуттям власної переваги, досить легко нівелюючи всі потуги киян в атаках, натомість отримували необхідний простір для проведення власних швидкісних випадів.

Фактично відразу з поновленням гри Олег Блохін провів заміну - замість Юнеса Беланди на полі з’явився Роман Безус, це зміна кардинально вплинула на гру. Роман на відміну від Юнеса розташовувався в середині поля, допомагаючи Аруні в розвитку атак, відтягуючи на себе увагу центральних півзахисників суперників, тим самим, звільняючи зону між ними та центральними захисниками, куди отримали змогу зміщуватись Ярмоленко і Ленс. Дії Безуса дозволили киянам зв’язати гру між ланками. Змінилась і формація киян на «4-1-4-1», що дозволяло більш якісно застосовувати високий пресинг при втратах м’яча на половині поля дніпропетровців.

Хуанде Рамос змінив Євгена Селезньова на Ніколу Калініча, і це також зіграло на руку динамівцям. Хорватський форвард гостей добре чіплявся за м’яч, здійснював проходи, але в захисних діях працював не так добре, як Євген, часто залишаючи без уваги Романа Безуса чи Лукмана Аруну, в залежності від ситуації. Це в свою чергу надавало необхідний час центральним півзахисникам «Динамо» для ведення атак. Третім чинником, який вплинув на перебіг подій на полі, була фізична втома «Дніпрян», які не встигали виходити в атаку великою кількістю гравців та з кожною наступною хвилиною програвали все більше єдиноборств, а в захисних діях вимушено сідали глибше до власних воріт, щоб зберігати необхідну компактність між лінями. На останні десять хвилин матчу з виходом на поле Дугласа замість Романа Зозулі «Дніпро» перебудувався на гру в три центральних захисника та зміг відстояти прийнятний для себе результат.

 

Підсумки

«Дніпро» контролював гру до перерви, але в другій половині матчу зі збільшенням тиску на ворота Дениса Бойко, як завдяки проведеній заміні від Олега Блохіна, так і збільшенню довгих передач в штрафний майданчик, де Мбокані став вигравати надто багато єдиноборств, та очевидною неготовністю до боротьби на протязі всієї гри «Дніпрян», що можна пов’язати з емоційною вихолощеністю гравців. Тому Хуанде Рамос має бути задоволений підсумковим результатом. Загалом матчі лідерів, що відбулись цього туру, залишили по собі значно більше запитань, аніж відповідей. Скажемо так, що ні гра в Донецьку, ні гра у Києві не виправдали очікувань, ні за якістю продемонстрованого футболу, ні за наповненням.

Автор: Іван Гук, UA-Футбол

 

 

 

 

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости