Чому ДНР - це добре, а сибірська народна республіка - це погано?

"Марш за федералізацію Сибіру", запланований в Новосибірську на 17 серпня, на перший погляд може здатися виключно андеграундною акцією, що не має жодного стосунку до російської політичної ситуації. Як же так - за такої підтримки президента Росії розбурханим "кримнашем", при такій вертикалі влади, при такому контролі силових структур за суспільними настроями говорити про якусь там Сибірську республіку і висувати вимоги, які можуть бути розцінені як сепаратизм, тобто як кримінальщина?

Про це пише російське видання Грани.Ру. Відразу ж зауважимо, це видання, а також низка інших видань, у тому числі й ТСН.ua, отримали попередження від Генпрокуратури Росії про зняття з публікації матеріалів про "марш за федералізацію Сибіру".Також заблоковані групи підтримки "маршу" у соцмережах. Доступу до них з російських IP-адрес уже немає. Кремль забороняє навіть згадувати про "марш за федералізацію Сибіру".

Однак, як ідеться в повідомленні, хотілося б нагадати, що "Донецьку республіку" нинішній "віце-прем'єр" ДНР Андрій Пургін придумав майже десять років тому - і тоді цю організацію і в Україні, і в Росії сприймали як збіговисько маргіналів. Від Пургіна відхрещувалися і Віктор Янукович, і інші донецькі бонзи. Сьогодні Пургін - невиразна людина з важким обличчям пияка - здійснює свій проект взаправду: у Донецької республіки знайшлися спонсори, найманці, танки і навіть "Буки" для охорони пургінского неба від малайзійських лайнерів. А починали Пургін з товаришами з підтримки вимог федералізації України, неодноразово озвучених вищими керівниками Росії. І Володимир Путін, і Сергій Лавров, і інші російські чиновники підкреслювали, що тільки самостійність регіонів може врятувати українську державу від розпаду.

А Росія - вона вже федерація. Це навіть не дуже велика таємниця, Росія взагалі так називається. Так чому ж не можна вимагати більшої самостійності для регіонів, розраховувати на те, що основні рішення щодо їх розвитку будуть прийматися в Новосибірську, Казані, Грозному, Владивостоці, а не в Москві? Адже самостійність регіонів - запорука успіху, так вважає сам Путін. Чи те, що для українця добре, для росіянина - смерть?

Створюють картинку інформаційної ненависті пропагандисти, які живуть у Москві, замовляють їм цю картинку чиновники, які живуть в Москві, і вони впевнені, що цією картинкою все і закінчиться для самої Росії. Керівники країни, які живуть у Москві, просто нездатні усвідомити ненависть до центру, яка тліє в російській провінції, обкраденій, маргіналізованій, відданій на відкуп тимчасовим правителям-феодалам. Ця ненависть згладжується тільки одним - рентою. Москва платить регіонам гроші, щоб все залишалося, як і раніше. Ніяких інших стримуючих факторів для відокремлення регіонів Росії практично немає.

І ось тут виникає питання: а чи надовго вистачить цієї ренти в умовах жорсткості санкцій, неминучого розвалу банківської сфери, погіршення ситуації з продажем енергоносіїв? І чи будуть в ситуації фінансового провалу центру ідеї Сибірської або Далекосхідної республіки здаватися маргінальними - про більшу самостійність Республіки Татарстан або Чечні навіть не йдеться, з цим і так все всім давно ясно.

Путін загнав Росію в логічну пастку. З одного боку, напередодні економічного краху держави влада повинна переконувати населення, що тільки сильна єдина країна може відшукати вихід з кризи. З іншого - в якості засобу для відволікання уваги населення від економічного провалу була обрана дестабілізація ситуації в сусідній країні. Країні, яка до російського втручання була єдиною - але виявилося, що автономна республіка може легко провести референдум і вийти зі складу цієї держави, а будь-яка область може просто на центральній площі головного міста оголосити себе - оп-ля! - Народною республікою, а російське телебачення буде цим мітинговим волевиявленням захоплюватися. І ось люди, які це телебачення дивляться і розуміють, що все це відбувається не в Африці, а буквально в декількох годинах їзди, - чому вони не можуть захотіти влаштувати народну республіку у себе? Чи вони люблять місцеве начальство з прокурорами і бандитами? Чи серед них не знайдеться "народний губернатор"?

Не знаю, чи розуміють Путін і його оточення, що вони наробили. Чому Донецька народна республіка - це добре, а Сибірська народна республіка - це погано? Чому народний губернатор Донецька - герой, а народний губернатор Новосибірська - злочинець? Ах, його ніхто не обирав? А народного мера Слов'янська хто, вибачте, обирав? Сурков? А народного мера Севастополя, з яким сам Путін підписував договір про приєднання міста до Росії? Нехай тепер і з народним мером Владивостока що-небудь підпише! Чи Владивосток гірший Севастополя? А можна дізнатися - чим? Може бути, Владивосток теж захоче стати суб'єктом, а не об'єктом Російської Федерації? Скажете, неможливо?

Ні, Володимире Володимировичу, - завдяки вам тепер можливо все. І навіть більше.