Чому я не переживаю за результат сьогоднішнього матчу...

Написати цей пост мене спонукало спілкування з деякими колегами на нашому сайті, яких я поважаю і думку яких ціную.

Я не переживаю за результат сьогоднішнього матчу з кількох причин:

Сергій Ребров - молодий тренер, який ще і року не пропрацював на посаді головного тренера і не досягнув переможних турнірних результатів з командою.

Завоювання Кубка в минулому році на посаді в.о.не рахую, бо завжди при зміні тренера команда перебуваю в стані стресу, у минулорічного випадку - піднесенні, що й дозволило дати такий переможний результат у фіналі. Гравці просто зраділи, що пішов з команди колишній володар Золотого м'яча і в них стався психологічний підйом, і вони зіграли, хто як уміє, що і вилилося в переможний результат.

Ребров з набору гравців, які були куплені на прохання попереднього ГТ, почав будувати команду, яка, починаючи з вересня минулого року почала грати. Саме грати, а не відбувати номер, і гра команди почала приносити задоволення усім: їм самим, керівництву клубу, і нам, уболівальникам. На етапі становлення гри було кілька промахів у ЧУ (Олімпік, Зоря, Карпати), які навряд чи можна назвати промахами, бо команда все-таки здобувала по одному пункту в турнірну таблицю. А якщо з іншого боку, то втрачала по два пункти у матчах, які, на нашу думку мала точно вигравати. Крім того, була досадна поразка від Ольборга в ЛЄ. Але ті матчі на щастя стали позитивним стресом для команди і нашого ГТ, Всі інші матчі команда провела на високому рівні, а якщо би можна було грати ще десь до середини січня, то могли святкувати перемогу в ЧУ і як мінімум півфінал ЛЄ :-))!!!

На радість нам уболівальникам Реброву разом із тренерським штабом удалося налагодити гру і побудувати команду (як вважають деякі не шановані мною колеги тут!) протягом сезону. Проте я категорично не згоден з думкою, яка уже висловлюється тут, хоча і не прямо, що команда вже побудована і результат досягнутий. Команда не будується за один сезон і навіть не за два. Дуже добре, що Реброву вдалося зробити такий вагомий прогрес у грі команди і гравці та тренери стають справжньою командою однодумців. Ще не стали. У грі команди неминучі спади - у останньому матчі із Зорею що було: недооцінка, втома, перенасичесність футболом, плановий спад, сильний суперник???

На разі, в грі команди величезний прогрес - лідерство в ЧУ з відривом у 5 пунктів, півфінал КУ і чвертьфінал ЛЄ - порівняно з минулим роком. В ЛЄ і КУ Динамо зуміло переграти всі команди, які команда мала перемагати. Браво!!! Головному тренеру, його помічникам, гравцям команди!!!

Але щоб повернутися в ряд європейських грандів, стати знову командою, з якою рахуватимуться Барселона, Реал, Баварія, МЮ, МС та інші потрібно здолати ще довгий шлях. І цей шлях буде здоланий, якщо наша улюблена команда ОБОВ'ЯЗКОВО зуміє виграти чемпіонат України в цьому сезоні, а також хоча б і в двох наступних і гратиме в ЛЧ і виходитиме в плей-офф турніру, і хоча б один раз до чвертьфіналу у наступні три сезони, тоді можна буде сказати, що у нас є КОМАНДА! Вона і зараз є, але це ще сира конструкція, якій потрібно набиратися сил та досвіду, обростати мускулами, щоб вигравати.

Виліт з ЛЄ після чвертьфіналу (я цього не бажаю як і мільйони уболівальників команди!) не стане трагедію. Моєю особистою трагедією стане, боронь Боже, невиграш Чемпіонату України! Саме чемпіонство стане тим рубіконом, який буде перейдено і завершиться перший етап створення нового Динамо! Чемпіонство буде утвердженням Реброва як талановитого тренера, який знає як добитися успіху, воно також стане мотивацією для ГТ та клубного менеджменту і доведе, що вибраний напрям розвитку правильний! Чемпіонство додасть мотивації як українським гравцям так і легіонерам, а також молодим гравцям, які заграли цього сезону в команді завдяки Сергію Реброву! І може Андрій Ярмоленко не захоче покинути Динамо, а замахнутися на нові висоти з командою, яка створила його! А такі легіонери як Драгович, Ленс також подумають про продовження контрактів з нашою командою і ще яскравіше розкриють свої таланти саме в нашій команді!!!

Ось чому я не переживаю за результат сьогоднішнього матчу. Я значно більше переживаю за два наступні матчі Динамо в чемпіонаті України (Волинь і кроти)! І в мене серце починає частіше битися в передчутті перемоги Динамо в ЧУ, в яку я вірю як ніколи. Тільки хлопцям треба дуже постаратися!

Головне для Динамо - золоті медалі ЧУ 2015!!! А вже до них можна додати і перемогу в ЛЄ і Кубок України! Але то таке (с) :-))!

Хочу висловити подяку колегам Сєдой, Годар, Yorkship, В.Дудник та безстрашному BruceWillis за думки, коментарі та особисте листування з якими спонукали мене до написання цього поста.

Хай фіалки сьогодні зав'януть не Олімпійскому!

Миру та добра нам усім!

З повагою,

Уболівальник Динамо із 42-річним стажем

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости