Регистрация, после которой вы сможете:

Писать комментарии
и сообщения, а также вести блог

Ставить прогнозы
и выигрывать

Быть участником
фан-зоны

Зарегистрироваться Это займет 30 секунд, мы проверяли
Вход

Два місяці ейфорії

2015-12-10 17:29 За цей час буде дуже багато різних порівнянь, звеличувань, спогадів, мрій. Але потрібно розуміти, що Динамо ...

За цей час буде дуже багато різних порівнянь, звеличувань, спогадів, мрій. Але потрібно розуміти, що Динамо в 1/8 буде грати проти найсильнішої команди при головному тренері Реброву, хто б нам не попався.

Дуже може бути, що ми повторимо долю Шахтаря минулого сезону, коли гірники нічого не змогли протиставити Баварії.

До цього теж потрібно бути готовим.

Не так давно ми абсолютно нічого не змогли протиставити Фіорентині, а тут суперник буде набагато серйозніший.

Я раніше більше схилявся до думки, що Динамо можливо корисніше потрапити до ЛЄ. Набратися більше досвіду, але, насправді ростуть та прогресують тільки граючи проти сильних суперників

Якщо навіть команда в боротьбі програє 1/8 фіналу і матиме гідний вигляд – для мене це буде показником. Якщо пройдемо далі – фантастикою

Нещодавній досвід Шахтаря показає, що командам, які взимку не грають чемпіонат, майже немає на що розраховувати, якщо виходити з другого місця. Відразу потрапляєш під каток.

Серед можливих суперників, насамперед, дуже не хочеться грати проти Баварії та Барселони. А всі інші – «їстивні»

Серед всіх можливих суперників, на мою думку, найпривабливішим для Динамо є Атлетіко.

Дієго Сімеона будує нову команду. Влітку прийшло дуже багато гравців в різні ланки. До ідилії там ще дуже далеко. Слабких місць в команді вистачає.

На другому місці, серед бажаних суперників, напевно, що є Вольсбург. Команда влітку втратила Перішича та де Брюйне, що просто не могло позначитися на атакуючому потенціалі. Команда – німецька, прагматична, але слабкі сторони в неї теж є.

МС зараз має теж дуже багато різних проблем. Пеллегріні постійно на щось нарікає. В команди є підйоми, є спади. Але дуже багато чого залежить від Агуеро.

Реал при Бенітесі дуже трясе. Матчі чемпіонату Іспанії показують, що з ними можна грати. Реал може розтоптати, коли відчуває, що команда, а коли намагаються упиратися- виникають проблеми. Тут все залежить не від Бенітеса, який не відомо, чи допрацює до кінця сезону, а в Роналдо. З ним, і без нього це абсолютно дві різних команди.

Взагалі, я буду не проти, якщо Бенітес втратить роботу завдяки Динамо. Схожі прецеденти вже були.

Хотів би звернути увагу на певні речі, які сподобалися, або не сподобалися протягом групового турніру:

  1. Команда пропустила тільки 4 голи. Як по мені, так просто шикарний результат. МС, Бенфіка -8, Барселона, Челсі -4, Рома -16, Зеніт -6. Звичайно, що є такі команди, які пропустили менше. На приклад, ПСЖ -1, Реал -3. Вдома та в гостях Динамо двічі грало на суху. Дуже важливо, що в захисті майже не було ротації. Пара Хачеріді- Драгович відіграла весь турнір.

  2. На противагу цьому, дуже розчарували форварди. Кравець, Мораєс та Теодорчик забили тільки один гол на всіх. Звичайно, що ми забили більше, ніж Мальме та Маккабі( по одному голу), але хочеться більшого.

  3. Справжнім лідером команди став Денис Гармаш. З ним і без нього команда виглядає по –іншому. Наглядний приклад, матч з Челсі в Лондоні. В першому таймі ми тільки відбивалися майже не думаючи про атаку. Команда не могла зв»язати три паси. В другому таймі вийшов Грамаш і все змінилося. Почали з»являтися моменти, відсунули гру від своїх воріт. В Порту повинні теж дуже сильно запам»ятати 19-го номера Динамо. Їм, напевно, що дісталося найбільше.

  4. Не дуже багато гравців, які відіграли всі шість матчів. Якщо не помиляюся, так їх тільки чотири – Хачеріді, Драговіч, Сидорчук та Рибалка. Двоє перших – центральні захисники, другі – гравці середини поля. На мою думку, в них є багато спільного: всі вони дуже працьовиті на полі, готові завжди виконувати всі тренерські установки.

  5. Схоже, що в команди не так багато тактик. Проти Порту та Челсі ми грали майже однаково: перші хвилин 15 придивлялися до суперника, потім збільшували темп, максимум, якого припадав на фініш першого тайму початок другого. Чеслі витримав цю тактику, Порту – ні.

  6. Є певне дежав’ю. Матч в 1998 проти Спарти в Празі, та домашній матч проти Порту. В обох випадках здавалося, що матч уже програний, що вже нічого гарного не чекає і всі мрії потрібно буде відкласти на сезон. В обох випадках рятівний м’яч прийшло з нікуди. Дуже сподіваюся, що цей сезон буде таким само вдалим, як сезоні 1998-99

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости

10.12.2015, 17:29
tyschenko
Автор:
(tyschenko)
Статус:
Наставник (1047 комментариев)
Подписчиков:
24
Медали:
Выбор редакции × 90

Еще на эту тему

Лучшие блоги
Loading...
Пополнение счета
1
Сумма к оплате (грн):
=
(шурики)
2
Закрыть