Женя та Рома

Євген Селезньов та Роман Зозуля мають дуже багато спільного, але, насправді, це два абсолютно різних Світи. Один вже загасає, а інший – тільки починає свій шлях.

Євген Селезньов народився в Макіївці. Це майже пригород Донецька. Не зовсім благополучне місто, особливо на перетині століть. Батько працював шахтарем.

Зозуля народився в Києві на Лісному масиві. Теж не особливо яскраве місце. Виховувався без тата. Мама продовжує жити там само.

Обидва футболісти виявилися не потрібними клубам, які їх виховали. Обох доля звела в «Дніпрі».

Свого часу, коли в Романа завершувалася угода з «Дніпром» він отримав дуже «смачну» пропозицію від «Металіста», який ще був на повному фінансовому ходу. Незважаючи на пропозицію збільшення зарплати – Роман залишився вірний Дніпропетровський команді. Зозуля – вихованець «Динамо». Міг би спокійно закривати очі на протистояння «Дніпра» та «Металіста», але він вирішив бути чесним перед вболівальниками «Дніпра» і залишився в команді. Хоча теж міг шептати журналістам зарплату на вушко та розповідати, що в нього є родина.

Селезньов просто звалив. Звалив за декілька днів до завершення трансферного вікна. Тобто, награвався з командою, проходив збори, але все ж пішов. Фактично команда за такий короткий час втратила, навіть теоретично, можливість знайти йому заміну.

Зараз важкий час. Всі чули, що зарплату в «Дніпрі» платять не вчасно. Платять з затримками Селезньову ( вже платили), Зозулі,Ротаню та всім іншим. Тобто, однаково. Зозуля створив благодійну організацію, допомагає фронту, нещодавно з Ротанем придбали швидку допомогу. А Селезньову немає в цей час чим годувати сина. От Вам і вся різниця.

Не хочу ділити людей на патріотів та не патріотів. Нам всі разом потрібно жити в одні країні. Селезньов має право грати там де він забажає, це його особиста справа, але він повинен розуміти, що в такому випадку двері збірної закриваються. Він гравець збірної і представляє цілу державу, а не себе особисто та свої принципи. Дуже сподіваюся, що його не спасуть доволі дружні відносини з Павелком.

Відчуваю величезну гордість, коли бачу Романа Зозулю в футболці збірної України, відчуваю великий сором, коли бачу в такій самі футболці Євгена Селезньова. Збірна –це не тільки гроші, але і принципи. Мені дуже важко повірити, щоб гравець збірної Росії поїхав до Туреччини чи України.