Час вирощувати квіти

Нещодавно Мірча Лучексу в інтерв’ю румунським ЗМІ говорив, що саме завдяки втраті рівню чемпіонату Динамо змогло виростити Сидорчука, Рибалку, Буяльського. Якби рівень чемпіонату залишився високим – такої можливості, без втрат результату, просто не було.

Мірча дуже гарно зрозумів урок від свого молодого колеги.

Зараз «Шахтар»проводить дуже потрібну роботу- він надає можливість молодим українським шанс в дорослому футболі. Якби рівень чемпіонату та економічні можливості в країні були кращими – ми б ніколи не почули про Коваленка, Малишева. Це були б гравці «Іллічівця», або «Зорі». А так, вони ростуть, отримують досвід, мужніють, набирають досвіду

Я вірю в те, що чемпіонат повернеться на свій попередній рівець. Просто потрібен час. Зараз яскрава можливість працювати над вихованням власного продукту, чемпіонат дозволяє це робити. Інакше, коли рівень чемпіонату знову зросте, ми знову шукати панацею в легіонерах.

Початок роботи Реброва давав великі надії. Спочатку був Рибалка, потім Буяльсикий. На жаль, далі не пішло. Потрібна чітка система підготовки молодих гравців для дорослого футболу. Потрібно чітко розподілити, хто може вже зараз бути в першій команді( хоч тренуватися), хто може прогресувати в дублі, а кому потрібна оренда. На жаль, поки такої системи немає.

Вийшов Яремчук, але він не вразив. Потрібне час. Відразу нічого не буває. Пригадайте, скільки часу потрібно було Ярмоленко щоб себе знайти. Так дуже рідко буває, що молодий гравець відразу може грати на високому рівні чи вигравати конкуренцію. До цього потрібно відноситися з толерантністю та запасом терпіння. Потрібна робота, довіра, певний час на полі.

Наприклад, Бурда з кожним разом грав все краще та краще, коли мав ігрову практику, але на жаль, так склалися обставити, що він зараз не проходить навіть в заявку.

В такому випадку, потрібна оренда. Насамперед, потрібен тренер, який вміє працювати з молодими гравцями, виховувати їх. Наприклад, мені дуже сподобалася практика залучення футболістів в Чехію. Хоча Динамо отримало фактично одного Рибалку з п’яти футболістів, але це того вартувало. За Сергія Люльку отримали гроші. На жаль, Бутенін, Морозенко та Калінтвінцем приїхали на щиті.

«Шахтар» має свого «кузнеца». Це Юрій Вернидуб, який вже майже непотрібних гравців повернув до життя. Динамо свого часу, співпрацювало з Говерлою. Як наслідок – Макаренко та Буяльський повернулися до «Динамо». Були сподівання на М’якушка, але поки він протирає штани на лаві.

В цьому сезоні з орендованих гравців зумів себе проявити Дмитро Хлебас. Він доволі непогано виступав в першому колі в тій же «Говерлі», зараз грає в оренді в «Ворсклі». Швидкий, мобільний, технічний. В Ужгороді діяв на позиції центрально нападаючого ( не вистачало габаритів), а в Полтаві діє на фланзі, де його швидкість та мобільність є дуже доречною( рази виглядає цікавіше від того ж Калітвінцева). Думаю, що на свій шанс поїхати на збори влітку він залужив. Але, одного Хлебаса дуже мало. Хотілося б, щоб таких гравців було більше. В будь-якому разі «Динамо» залишається в плюсах, якщо гравець не влаштує, так його завжди можна продати. Наприклад, влітку клуб з Іспанії робив пропозицію по М’якушко.

Дуже добре, що Динамо починає розширювати кількість клубів, в які їдуть молоді футболісти. Почали співпрацювати з Чорноморцем. Олександр Бабич ліпить дуже молоду та амбіційну команду, яка незважаючи на результат намагається грати в футбол. Дуже хотілося, щоб цей вектор був ще ширший, і включав в себе не тільки українські команди, але і закордонні.

Мені дуже подобається практика, коли гравця продають, але з правом викупу за фіксовану суму. Там роблять «Барселона» та «Реал». Скажімо вихованець « вершкових» Альваро Морота має опцію повернення до Мадриду за 30 мільйонів з «Ювентуса»

Дуже хочеться, щоб молоді футболісти потрапляли в заявку першої команди частіше, щоб вони отримували свій час в матчах проти слабших суперників. Скажімо, проти "Оболоні", на жаль, окрім Бурди так ніхто з молодих і не грав, хоча доля матчу була вирішена ще на «Оболонь Арені», чи скажімо проти Запоріжжя, коли вже воно догравало. А це величезний стимул рухатися вперед, працювати ще більше, особливо, коли ти бачиш свою ціль близько.

Молоді гравці – доволі тонка матерія. Визначати їхній потенціал дуже важко. Точно не все золото блищить. Потрібно вивчати та копати глибоко. Наприклад, Микита Бурда ніколи не був міцним гравцем основи молодіжних команд, чи лідером, але Ребров знайшов в ньому потрібні риси. Чув аналогічну історію, про Сидорчука. Тут варто дивитися не на те, що є зараз, а що може бути в перспективі.

Мрію, про те, що «Динамо» врешті навчиться працювати, розвивати молодих гравців, а не просто збирати їх в молодіжних командах.

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости