Для мене залишається абсолютно не зрозумілою діяльність українських агентів. Я дуже хочу зрозуміти сутність їхньої роботи, намагаюся читати, аналізувати, шукати логіку, але в мене нічого так і не виходить. Хто вони українські футбольні агенти? Бізнесмени? Помічники? Шахраї? В мене немає відповіді на ці запитання.
Спробую зараз поділитися власними думками. Буду намагатися уникати прізвищ агентів щоб нікого не образити
Андрій Ярмоленко не приховує свого бажання пограти в Європі. Але восени 2015 року підписав новий контракт із «Динамо», який за повідомленням ЗМІ зробив його один із найбільше оплачуємих гравців чемпіонату. ЗМІ писали, що його зарплата складає 4 мільйони євро на сезон. Таку саму суму отримує в дормутській «Борусії» Обемеянг. Просто порівняйте гру та звитяги цих гравців. За Обемеянга пропонують китайці 150 мільйонів, дуже хоче «Реал», а наш Андрій не може перейти до «Евертона). Рік 2016 для Ярмоленка був повністю провальним. Це якщо називати речі своїми іменами. Конфлікт із Степаненком, провал на Євро, провал восени разом із клубом. Знайдеться зараз клуб, який заплатить потрібну суму Ігорю Суркісу? Відповідь є доволі риторичною.
Окрема мова про агента Андрія. Людина за свою агентську діяльність максимум возила гравців до Росії, ближньої Азії, Туреччини та Бельгії. Найдорожчим переходом був Денис Бойко приблизно за 4 мільйона євро. Може цей агент влаштувати Ярмоленка до топ –команд, чи навіть до топ –чемпіонатів? Я дуже не впевнений. Скоріше його і так все влаштовує. Бо агенти мають свою долю від підписання угод, або зарплати гравця
Для прикладу, Генріх Мхітарян теж мріяв про Європу. І він туди потрапив тільки тоді, коли розірвав контракт із агентом, який возив африканців до України та мешкає в Іспанії, а підписав із відомим агентом Міно Райолою( Ібрагімовіч, Погба) і відразу через 2-3 місяці поїхав до Німеччини.
Роман Зозуля – боєць, трудяга на полі, але без швидкості та техніки. Як він із такими характеристиками міг закріпитися в Іспанії, де футбол –технічний, швидкий? Там навіть «Гранада» виходить 9 із 10 разів успішно із захисту через пас. Провал був майже очевидний. Невже цього не бачив і не знав агент Зозулі, який до речі мешкає в Іспанії, хоча має українське походження? Я думаю, що відповідь тут проста- він просто обрав команду, яка запропонувала кращі фінансові умови гравцеві. Хоча, на мою думку, той же Зозуля міг би не загубитися в більш силових чемпіонатах Англії та Німеччини, навіть якщо б мова йшла про аутсайдерів
Не великий секрет, що Денис Бойко – психологічно не стійкий воротар. Йому потрібна довіра, йому потрібна індивідуальний підхід. Тільки так він може грати. Був тиск в «Динамо»– Бойко провалився. Довіряв йому Максимов в «Оболоні» та «Кривбасі»- було все гаразд. Довіряв Рамос та Маркевич – Бойко грав на високому рівні.
Свого часу Бойко грав у фіналі ЛЄ, якщо я не помиляюся, був визнаний найкращим воротарем цього турніру. Мав всі можливості потрапити до топ-чемпіонату, але обрав Туреччину. Не великий секрет, що досягти прогресу в Туреччині – доволі важко, таких прикладів із легіонерів я не знаю, там дуже великий тиск, вимагають все і відразу, ніхто не буде чекати. Напевно, вирішальну роль зіграла сума трансферу. Я не здивований провалу Бойка в «Бешикташі» та тою ситуацією, що зараз є в «Малазі». Хочу помилятися, але схиляюся до думки, що на Дениса чекає доля Рибки…
В моєму розумінні агент –це людина, яка може допомогти, допомагає прийняти правильне рішення, інколи зробити крок назад, щоб потім зробити декілька вперед. Це як стоматолог. Він потрібне, коли в цьому є потреба. Хоче гравець змінити команду, хоче зміни, перезавантаження кар’єри.
Свого часу один український агент, який зараз майже чомусь не працює на нашому ринку, повіз Морозенка, Бутеніна, Люльку, Рибалку та Калітвінцева до Чехії. Всі тоді були міцними дублерами. Всі сторони від цього тільки виграли: молоді гравці отримали новий шанс, клуб отримав майже одного готового гравця та зміг оцінити перспективи інших і агент залишився в плюсі від своєї роботи
В Олександра Шовковського не було ніколи агента. А навіщо він був йому? СаШо ніколи не мав бажання покидати рідне «Динамо». Для того, щоб підписати новий контракт достатньо довіри від президента, або в крайньому разі – послуг юриста. Навіщо віддавати 10 відсотків від зарплати кожного місяця? Така сама історія із Шевчуком. Довго не мав агента Олег Гусєв. Почав працювати із агентами минулої зими. Відразу в нього почалися проблеми.
Один із неагатьох українців, який грає в провідних топ-чемпіонатах та доволі серйозних клубах Євген Коноплянка також не має офіційно агента. Його справи веде батько.
Зараз вже кожен футболіст має агента. Це стало схожим на дорогий аксесуар. Дехто прямо міряється крутістю агента. Не так давно гравці команди Ю -19 підписували нові угоди із «Динамо». Так уже у кожного із них агент( один і той самий). Навіщо в такому віці агенти? Може хто куди переходити збирається? Минулого сезону гравця «Динамо Ю-19 Артема Ярмоленка агенти повезли в Португалію. Були не задоволенні, що він мало грає в Києві. Я більше про нього нічого не чув.
Я вважаю, що це не нормально, коли у гравця навіть у 17 років вже є агент. Це навіть може заважати. Я знаю точно, що один польський клуб дуже хотів підписати колишнього гравця молодіжної збірної України, навіть приїздили сюди дивитися його гру, але коли дізналися ім’я агента – відступилися.
Тепер із прізвищами. Майже всі кращі українські гравці України є клієнтами Вадима Шаблія. У стартовому складі збірної останніх зразків – тільки Кравець, Конополянка та Зінченко не його клієнти. В «Шахтарі» всі україніці працюють із ним, в «Динамо» теж майже всі. Виходить така собі монополія. Добре це чи погано? Я не знаю. Монополія нічого гарного не дає. Якщо зарубіжні авіакомпанії не хочуть літати до України, значить або ринок слабкий або перспектив немає, або створенні умови щоб нікого більше не допустити. Андрій Головаш – один із не багатьох українських агентів, який возив наших гравців до Європи( Олійник, Воронін, Юрченко, Вачіберадзе), зараз присутній тільки формально( Гармаш, Макаренко, Гринь). Дмитро Селюк, який свого часу возив африканців, але в той же час працював із українцями( Богданов,Іванко, Приндета), зараз відмовився від такї практики. В’ячеслав Заховало теж особливо не активний( Люлька, Рибалка) Олег Смалійчук –це мостик наших молодих гравців в сонячну Іспанію( Швед, Гуцуляк). Щось подібне можна сказати про Володимира Кузьменка( Зозуля, Ткачук). Але якоїсь особливої масовості це не має. Присутні на ринку доволі серйозно Панков( працює разом із Денисом Онищенко), але в них більше другорядні футболісти( Мілевський, Селін, Кирило Петров, Оріховський) Сосенко( колишній помічник Шандора Варги), Костянтин Нестеренко( Костевич із Карпат, що перейшов до Леха його клієнт) але вони мають не так багато гравців. Панков працює із Мілевським, Селіним, а Сосенко більше із молодими гравцями( Сергій Петров, Шабанов, Фаворов), Нестеренко теж представляє більше молодих гравців( Мартиненко, Трубочкін)
Ось така приблизно картина. Десь можливі нюанси.
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
× 90
Загрузка комментариев
