Справжні вболівальники не можуть не переживати за те, що відбувається з клубом. Гравці та керівництво клубу постійно говорят про те, що грає команда, перш за все, для вболівальників. І це правда, адже команда без вболівальників не існуватиме, або, як мінімум, не матиме жодного значення. Роль вболівальників важлива і її, без сумніву, не можна недооцінювати.
Думаю, майже у кожного вболівальника нашого ДК є багато запитань. Запитань і по грі, і по трансферній політиці, і по тактичній моделі гри, і, звичайно ж, питання щодо результатів команди. І ніби й спадають на думку певні пояснення: важкі часи, в країні війна, сильні футболісти не хочуть їхати до нас, у Суркіса важкі часи тощо... Але чи дійсно усі наші проблеми повязані лише з цим, чи є й певні промахи, яких дійсно можна було уникнути?
Перш за все, хотілося б нагадати, що критика має право на існування, але лише у тому випадку, коли ця критика не порожня, а спирається на певні факти чи пояснення. Ми, вболівальники, можемо висловлювати своє невдоволення, але маємо завжди пам'ятати, що робимо це, перш за все, для того, щоб наш клуб краще грав, не втрачав "свого обличчя". Робимо це, адже бажаємо нашій команді усього найкращого, тому що не можемо бути байдужими. Звичайно ж, не можна й забувати про підтримку.
А тепер хотілося б перейти безпосередньо до головного месседжу. Сказати що Динамо погано провело першу половину УПЛ, незадовільно виступило у ЛЧ, це не сказати нічого... Звичайно, спад у грі може виникнути в будь-якій команді. Але з такими гравцями як у нас, гравцями своїх національних збірних, гравцями, що отримують шалену зарплатню, у порівнянні хоча б з гравцями інших українських команд, то ми просто зобов'язані не те, щоб боротися за перше місце з шахтарем, а хоча б елементарно демонструвати іншу гру.
Так, чемпіонат став слабшим, рівень усіх команд вже не такий, що був раніше... Але чи можна це вважати основною причиною усіх негараздів? Особливо, якщо справа йде про ЛЧ. Моє бачення в цьому питанні просте: у тому ж таки 99-році чемпіонат України також був слабким, але це не завадило Динамо перемогти такого сильного супротивника, як мадридський Реал! Зіркова команда, у складі якої виступали такі гравці, як Роберто Карлос, Гуті, Морієнтес, Рауль, Фернандо Єрро, Зейдорф та інші, не змогла на стадії 1/4 фіналу ЛЧ пройти наше славетне Динамо. Те саме Динамо, що грало у слабкому чемпіонаті й не витрачало великих коштів на легіонерів, де футболісти не жалілися на ще якісь інші проблеми, а просто виконували свою роботу, грали у футбол та отримували від цього задоволення. Звичайно, не можна "змахнути чарівною паличкою" та досягти одразу ж таких результів. Для цього потрібно натхенно і сумлінно працювати, любити свою справу, та навіть мати певний спортивний азарт до перемог.
Говорячи про нинішніх деяких гравців Динамо, то в мене часто складається таке враження, ніби ці гравці просто не розуміють для чого їм працювати, зосерджуватися на своїй роботі. Ніби для них все занадто просто: зіграли погано - нічогго страшного, зробимо висновки, рухатимемось уперед. Проте кожного разу розумієш, що висновків ніхто так і не робить...
Суркіс казав про те, що Динамо має позбутися баласту... Поки що команду покинули Шовковський, Рибка, Гусєв, Макаренко... В аренду віддали бідолашного Мякушко (адже неможливо не помітити ігнорування гравця). Сподіваюся, це не є той самий баласт, про який говорив Ігор Михайлович.
Натомість, в команді все ще залишаються такі гравці як Гладкий, Громов, Федорчук... Щодо Федорчука, то особисто я поважаю його як гравця, і в Дніпрі Мирона Богдановича він виглядав доволі непогано, і навіть доходив разом з командою до того історичного фіналу у ЛЄ. Але в Динамо, будемо відверті, нічим таким особливим Федорчук не виділяється. Чому? Напевно, є на те причини.
Можливо ці причини певним чином стосуються і тренерського штабу. Адже мало хто з нинішніх гравців Динамо демонструє гарну гру. Володіння м'ячем це, звісно ж, добре, але лише тоді, коли йде просування вперед.
Придбали ми Пантіча та Кадара. Особисто я задоволений цими придбаннями. Не знаю, чи заграє Пантіч, і, скоріш за все, залежатиме це безпосередньо від нього, але щодо певної майстерності Кадара сумнівів не виникає. Гравець, можливо, й не найвищого гатунку, але досить здібний, старанний та може підсилити захист нашої команди.
Чи зміниться наша гра, хоча б безпосередньо в плані видовищності, робитимемо висновки вже в офіційних іграх. Хоча, граючи з відверто кажучи слабкими суперниками, поки що цих змін в ігровому плані взагалі не помітно.
Але... Хочеться вірити. Вірити, що ці зміни все ж таки будуть. Що команда заграє у футбол, а гравці демонструватимуть гру, якою ми могли б пишатись. Гравці мають пам'ятати славетну історію Динамо, команди, яка здобула свого часу Кубок володарів кубків УЄФА. І не дивлячись на те, щоб нас не очікувало у майбутньому, і як би ми не критикували гру Динамо, але ми завжди будемо вірити та підтримувати нашу команду. Адже це наше Динамо!
Разом до перемоги!
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости