Що відбувається із Віктором Циганковим

Джастін Клюйверт молодіший від Віктора Циганкова на півтора роки( травень 1999 проти листопада 1997 року), молоді гравці діють на однакових позиціях( крайній форвард), схожі за своєю манерою гри, обоє восени минулого року отримали свій шанс в перший командах. Клюйверт крок за кроком прогресує( гольова передача в ¼ фіналу ЛЄ проти «Шальке»), а Циганков весною вийшов тільки на заміну в першому матчі проти «Зорі».

Зрозуміло, що порівнювати систему підготовки «Аякса», яка працює не один десяток років і стала справжньою машиною для підготовки молодих футболістів, та тим, як готується молодь в «Динамо» не варто. Але які б там системи не застосовувалися в Амстердамі роками, але Циганков – найбільший талант свого покоління в Україні, такі діаманти повинні пробиватися, навіть якщо із ними не працювати взагалі. Навіть трава пролазить скрізь асфальт. Аби тільки було бажання.

У мене були дуже великі сподівання на Циганкова весною. Я навіть думав, що він стане одним із лідерів команди. Я так зрозумів, що керівництво та головний тренер команди теж думали так, розірвавши контракт із Гусєвим та відпустивши Громова. Максимально проявляючи довіру до Циганкова. Але виходить поки не зовсім так. Ще на зимових зборах склалося враження, що Віктор має проблеми із зайвою вагою, кудись поділися швидкість, драйв, легкість, задоволення від футболу. Все виглядало дуже важко, із надмірними зусиллями.

Давайте спробуємо розібратися, що насправді відбувається із молодим гравцем:

Зіркова хвороба. Будь –якому молодому гравцеві дуже просто втрати голову в Києві, де проблемами із спокусами – немає ніяких. Але ми всі знаємо, що батько Циганкова присв’ятив себе вихованню сина. Я не думаю, що він зміг би щось проглядіти із висоти власного досвіду( теж грав у футбол на професійному рівні та навіть був легіонером). Хоча передумови для цього є. Тут можна назвати із доволі активний зимовий відпочинок( Париж, Варшава). В одному інтер’ю сказав, що мріє про виступи за «МЮ».

Я це все для себе відмітаю. Я не знаю Циганкова особисто, але по тому, що бачу можу сказати, що він складає враження доволі скромної та вихованої молодої людини, яка просто без розуму від футболу.

Травми. Скільки у нього їх вже було тільки одному Богу відомо. Після юнацького турніру у Москві( 2012-2013 рік вже точно не пригадую), де грали «Барселона», Реал» та інші Циганков пропустив рік. Восени, коли вже був у першій команді, пропустив певний час через травму, зараз знову травмований. Раніше казали, що проблема у великій кількості матчів( юнацькі збірні, клубні молодіжні команди), але зараз такого навантаження немає.

Я припускаю, що Циганков просто не може працювати на повну позбавившись від всіх свої пошкоджень. Потенціал проглядається дуже серйозний, він може ще прогресувати, але щось йому заважає

Система переходу молодих гравців у дорослий футбол. У нас її просто немає. Незважаючи не те, що рівень чемпіонату зараз стрімко падає, легіонери їдуть, але мало хто із молодих гравців зміг себе зарекомендувати( виключеннями поки є воротар «Дніпра» Лунін, Беседін із «Динамо» та дуже сподіваюся таким буде Матвієнко із « Карпат»). Навіть той же Коваленко, який вже майже рік в першій команді «Шахтаря» відверто здав.

В принципі, такий варіант можливий. Наші тренери не особливо хочуть заморочуватися із молодими. Їм подавай тільки результат. Того ж Йовічевіча відверто з’їли у Львові. Хоча той же Ребров пройшов школу молодого гравця в «Динамо», працював із Лобановським та Бердиєвим повинен розуміти ці нюанси.

Хвороба росту. Для молодого гравця є нормальною нестабільність. Нові вимоги, новий рівень футболу, нові партнери. Тут до багато чого потрібно звикати. Не все так швидко робиться, як того б хотілося б.

Але у такому випадку можна говорити про невдалі матчі, серії матчів, а Циганков вже два місяці не грає.

Нова тактика. Зараз в «Динамо» на фланзі грає тільки по одному гравцеві. Навряд чи Циганков здатний закривати всю бровку. Андрій Ярмоленко, який до цього теж грав на фланзі, тепер грає більше в центрі. На жаль, Циганков не має такої антропометрії, яка Ярмоленко. Йому буде дуже важко діяти в центрі, де не має зайвого простору і є багато фізичної боротьби.

Варто сказати, що до нової тактики Реброва змусило життя, а точніше – відсутність нормальних флангових атакуючих гравців. Дерліс – поки не переконує, а ситуація із Циганковим теж не краща.

Ментальні проблеми. На жаль, для наших гравці багато не потрібно- отримуєш гроші, які дозволяють виділятися від життя інших – більше нічого не потрібно. Де Зінченко, Вачіберадзе? Я більше чую про особисте життя Борячука, ніж про його гру на полі. Навіть дорослі футболісти у Європі мають доволі серйозні проблеми, бо потрібно змінюватися, звикати до нових умов, адаптовуватися.

Як би там не було, але хочеться дуже сподіватися, що у Циганкова все буде гаразд. В такій економічній ситуації просто не припустимо втрачати такого перспективного футболіста.