Генетика простоти

Прихід Олександра Хацкевича на посаду головного тренера «Динамо» проходить під лозунгами повернення до традиційних українських футбольних цінностей. Виявляється, щоб грати в «іспанський контроль м’яча» необхідні інші гравці, котрі цей м’яч вміють контролювати, а в нас є тільки ті, які можуть його переводити вперед і швидко за ним бігти.

Пропоную ознайомитися з моїм поглядом на рух «Геніальність у простоті».

Динамівський флюгер. За 15 років після втрати Валерія Лобановського настрої, щодо стратегічного бачення в керівництва «Динамо» як необхідно грати в футбол змінювалися кілька разів, але прихильність президента клубу та його оточення до консервативних цінностей, змушує киян тупцюватися на місці. Так, у 2009 році після виходу в ½ фіналу Кубку УЄФА та перемоги в чемпіонаті під керівництвом Юрія Сьоміна, генеральний директор «Динамо» Резо Чохонелідзе заявив, що принципи Лобановського застаріли і необхідно орієнтуватися на дивне поєднання «катеначчо» і «спартаківських стіночок» Сьоміна. Але віра в ідеї Юрія Павловича протрималася недовго – після від’їзду фахівця в рідний «Локомотив», його замінив Валерій Газзаєв, який сповідував протилежний за принципами стиль. З Газзаєвим «динамівська фронда» справилася менше ніж за рік. Знову прийшов Сьомін. Сьоміна змінив Олег Блохін, який з допомогою Олексія Михайличенко намагався повернутися до «споконвічно динамівського стилю». Сергій Ребров впровадив у гру киян іспанські мотиви. Зараз відбувається чергове повернення до «джерел».

В цей час, еволюція футболу відбувається не залежно від змін поглядів на стратегію розвитку динамівського керівництва. Сучасний футбол висуває високі вимоги до тактичної підготовки команд та індивідуальних характеристик гравців. Результати киян на внутрішній та міжнародній арені показують, що їм не вдається дотримуватися передових футбольних тенденцій. При цьому динамівці практично не відходили від традиційного українського стилю гри: козирями киян завжди були атлетизм та швидкі контратаки. Зрозуміло, що для якісного кроку вперед необхідно щось змінювати.

Кінець іспанської революції. Якісь кроки по зрушенню вперед відбулися лише в часи діяльності Сергія Реброва та його іспанських помічників, коли були зроблені реальні дії, щодо зміни стилю гри всіх динамівських команд. Акцентую увагу любителів оцінювати все на основі особистісного підходу: моє бачення не базується на якихось особистих почуттях до тренерів «Динамо» будь-то Ребров чи Хацкевич, оцінювання ведеться за принципами реальних дій.

Сергій Ребров та Рауль Ріанчо розпочали впроваджувати відмінні від звичних для киян принципи підготовки футболістів у всіх командах. При цьому клуб отримав позитивні зрушення результатів на всіх рівнів: від дитячих до головної команди. Для трохи більше двох років роботи такий результат можна назвати феноменальним. Домінація всіх динамівських команд у Дитячо-юнацькій футбольній лізі, два поспіль виходи команди U-19 в плей-офф юнацької ліги чемпіонів, два чемпіонства і плей-офф Ліги чемпіонів головної команди. Нарешті цьогорічна перемога всіх шести юнацьких та юніорських динамівських команд у українських змаганнях. Здавалося вибраний напрямок руху необхідно продовжувати, але ігрова криза основного складу «Динамо» на третій рік роботи Сергія Реброва несподівано кардинально змінила настрій Ігоря Суркіса. Разом з Ребровим пішли всі іспанські фахівці, а клуб декларував повернення до традиціоналізму.

На Daewoo Lanos до космічних висот. Чи в цього шляху перспектива? Звісно можна, написати банальне – час покаже. Але давайте все-таки поглянемо в якому напрямку розвивається світовий футбол. Два останніх чемпіони Світу збірні Іспанії та Німеччини є яскравими представниками команд, що сповідують домінуючий стиль гри на основі контролю м’яча. Іспанські «Реал» та «Барселона» в останні десять років по три рази вигравали Лігу чемпіонів. Мені зауважать: куди взяв, тож лідери світового футболу з величезними фінансовими можливостями, куди нам. Ми будемо орієнтуватися на Північну Ірландію та Ісландію, які гарно для себе виступили на Євро-2016. Це теж саме, що мріяти підкорити світ автомобілебудування, випускаючі Daewoo Lanos.

Розмови про генетику українців, яка заважає грати в сучасний футбол, не можна сприймати серйозно. Повірте мені, особливості улаштування організму українських хлопчаків нічим не відрізняється від їхніх ровесників у Іспанії. Справа в тренерах та методиці підготовки. Іспанські тренери допомагають хлопчакам набувати футбольних навичок та зростати в самостійні особистості, українські – ламають психіку дітям та йдуть найпростішим шляхом у футбольній освіті. Нажаль, що колишній тренер академії «Динамо» Альберто Босх дипломатично відмовився відповідати на питання, яка головна проблема в питанні виховання майбутніх футболістів в Україні. Дуже цікаво було б почути відповідь.

Висновки. Раціоналізм Олександра Хацкевича не є вадою. В той же Іспанії є справжній гуру раціоналізму Дієго Сімеоне, який впевнено зі схемою 4-4-2 прямує до вершин. Вадою є не бажання міняти систему підготовки дітей та юнаків. Без зміни цих принципів скоро будуть лунати заклики брати приклад з Мальти.

Сподіваюсь, що в керівництва «Динамо» вистачить здорового глузду продовжити йти шляхом пошуку та виховання креативних футболістів, а не зациклюватися на спрощенні та атлетизмі. Зараз киянам вдалося зібрати в себе багато дуже талановитих юних гравців, які здатні творити на полі: Денис Янаков, Сергій Булеца, Микола Шапаренко, Богдан Ледньов, Назарій Русин та інші. Достатньо творчих гравців і в командах академії. Необхідно лише дозволити їм розвиватися. Грошей на купівлю нових Ленсів та Мбокані вже немає, а знайти подібного класу гравців подешевці у чемпіонаті Румунії навряд чи вдасться.

Кожен футбольний тренер має власний погляд на шлях до досягнення результату в залежності від наявних ресурсів, але сучасний футбол має універсальні критерії відповідності його вимогам. І цих критеріїв змушенні дотримуватися всі тренери, які бажають перемагати, від «атакувальних» Гвардіоли та Клоппа до «раціональних» Моурінью та Сімеоне. Дотримуватися цих принципів повинні і Сергій Ребров та Олександр Хацкевич.

Побажаю Олександру Миколайовичу зуміти втілити в життя принципи сучасного футболу в теперішньому «Динамо».