До кожного суперника треба ставитись із повагою. Навіть якщо це команда з Албанії, яка ніколи не була, і скоріше за все не буде, мати успіх на європейській арені. Скендербеу дивом потрапив у ЛЄ. Сталось це через те, що Динамо Загреб зараз в глибокій кризі. Команда шукає себе. А Скендербеу – збита команда.
Є малюнок гри і команда грає від своїх можливостей, не намагаючись пригати вище. Тому, як показує практика, із такими командами треба грати уважно. І не думати, що ми їх однією лівою.Хоча, якщо це така ліва, як у Циганкова, то можна виходити і грати. На папері наш суперник – команда нашої першої ліги. Та важливо зрозуміти інше, що вони вийшли в групу ЛЄ. І це заслуговує на величезну увагу. Випадковостей не буває. Прості албанські хлопці мають характер. Ми ж давно знаємо албанців. Вони пограли у нашому чемпіонаті. Албанські команди з таким самим характером. Це бійці. Вони будуть боротись за кожен м’яч. Вибудують мури. І пройти таку оборону дуже важко. Це команда із величезним досвідом. На воротах стоїть 40-ка річний Шехі. Це не зірковий воротар навіть для місцевого чемпіонату. Та досвіду дуже багато. Захист також досвідчений. Всі гравці вже пограли. І особливу увагу я б звернув на центрального захисника під 33 номером – Марко Радаш. Це виконавець стандартів. Дуже потужна права нога. Саме стандарти - один із основних козирів албанської команди.
Зрозуміло, що гра від глибокої оборони. І вихід в атаку через двох флангових гравців, досить швидких. Це нігерієць Джеймс і молодий албанець, основна надія цієї команди, Еніс Гавазай. На вістрі атаки, дуже схожий за стилем гри із Лакі Ідахором, довгоногий і прудкий форвард із Гамбії Алі Соу. Це все гравці середньої руки. Вони не вміють дуже багато. Та щось створити таки зможуть. Головна задача – зачепитись, заробити фол. Або вибігти в швидку атаку. До того ж стиль вертикальний Динамо Хацкевича, побудований не на контролі м’яча, допомагає суперникам більше атакувати. Вони не вигадують, не намагаються грати складно. Все у них просто. Вони знають свої сили. І саме від цього відштовхуються.
Який плюс Динамо? Скендербеу зосереджує основні сили при обороні в центрі. Вони дають можливість проходити по флангам. А у нас саме фланги – основна сила. Як і наявність в центрі атаки Мбокані. Ми можемо розбігтись по флангам і продавити по центру. Важливо використати свої можливості. І тоді гра, перемога, будуть здобуті досить легко. Якщо ж ми зав’язнемо у рутині, не будемо обережно ставитись до наявних моментів, то суперник відчує більше впевненості. І результат успішний стане здобути дуже важко. Та все ж я думаю, що цей суперник не повинен стати для Динамо дуже складним випробуванням. Треба вийти і зіграти у свій футбол.
Дякую за увагу!