Хто не вчиться на власних помилках, той приречений до поразок!

Всі емоції залишились у вчорашньому дні. Після першого тайму їх було дійсно дуже багато. Бо коли дивишся футбол і бачиш повну імпотенцію, пробачте за грубість, деяких товаришів в Динамо, то виникають величезні претензії до тренерського штабу. Та другий тайм все змінив. Можна подумати, що вся справа у вдалих замінах.

Чи чув Хацкевич тренера сербів? Чи розуміє він причини програшу Янг Бойз? Ні. Він після матчу сказав, що не очікував високого пресингу, не очікував щільної гри у центрі. Він випустив склад для того, щоб грати другим номером, у контр атаки. Швидкий Кравець – була саме така задумка. Та от не задача. Серби віддали ініціативу, щільно накрили центр і не давали захисникам спокійно виходити в атаку. Саме через це Динамо вимушено було грати навісами на Кравця, який банально не вміє чіплятись за м’яч. Більше того. Вони підловили Динамо на обрізах і двічі забило нам. Забили за рахунок швидких контр атак. Єдиний позитив першого тайму – два моменти, які створив Циганков. А так, велика подяка Ковалю за врятовані ворота після удару по ним від Кадара.

Вважаю, що перший тайм – повний провал тренерського штабу. Це елементарна відсутність тактичної гнучкості. Суперника не вивчили, не проаналізували власні помилки у попередніх матчах. І це тренери Динамо… нулі! Пробачте, та я вимушено критикую бездарну роботу Хацкевича і Ко по підготовці до матчу.

На щастя в перерві щось щьолкнуло. Не все втрачено. Все ж здогадались як перебудуватись. Травма Циганкова також допомогла. Як результат відбулась перша головна зміна – переведення Гармаша в центр поля. Це його природне місце. Він вміє вести боротьбу. І у другому таймі він заробив величезну кількість фолів, виграв всі підбори, віддав декілька ключових передач. А Буяльский, який не підходить на позицію бокса, хоча і грав з права, та він дуже часто грав під нападниками в центрі. Це його природна стихія. Тут він може проявити техніку, удар, включатись активніше в атакувальну зону в штрафному майданчику. І вихід пари Мораєс і Бєсєдін. Обидва різнопланові гравці, та Бєс вміє вигризати боротьбу, накривати суперника, чіплятись за м’ячі. Тоді як Мораєс вміє також чіплятись, чіплятись обличчям до воріт і розвивати атаки.

Захист Партізану банально не зумів тримати обох форвардів, які вміють зачепитись. Тому саме Гармаш, Буяльский, Бєсєдін і Мораєс склали ударну силу, якій не знайшли протидію. Так само, як і Піваріч, який гарно виконував ті стандарти, які заробляли форварди. Та чи навчить цей матч чомусь наш тренерський штаб? Чи зрозуміють вони, що Буяльскому не місце у зоні опорника? Чи побачать, що на цій позиції треба використовувати Гармаша і Шепелєва? Чи зрозуміють, що Кравець – не гравець для цієї схеми Динамо? Прогноз давати не буду. Просто сподіваюсь, що так. Та досвід цього сезону нажаль говорить абсолютно про інше.

Дякую за увагу!