«Динамо» та «Шахтарю» потрібно навчитися вчасно прощатися із гравцями

Бека Вачіберадзе вирішив змінити українське громадянство на грузинське. Зрозуміло, що перспектив зіграти на континентальний форумах із збірною України є набагато більше, ніж це зробити із Грузією. Тобто, це точно не від патріотичних відчуттів, а скоріше від безвиході, бо зараз Бека не проходить навіть до складу молодіжної збірної.

Владлен Юрченко теж вважався одним із самих талановитих гравців у системі «Шахтаря». Але далі другої команди та « Маріуполя» не зміг дійти. Був проданий до «Баєера» за приблизно 250 тисяч євро. Зараз у Леверкузені далекий від першої команди. Був період при тренері Шмідті, коли він грав, але то було, коли у нього завершувалася угода. Підписавши нову – все стало на свої місця.

Я дуже радий, що Руслан Малиновський знайшов свою команду. Матчі ЛЄ проти « Сельти» та матч за збірну проти Фінляндії показали, що він не рівень ЛЧ. Малиновський не може відбирати та боротися так, як це робить Степаненко, не такий швидкий та мобільний, як Фред чи Тайсон. До того ж, в команді є ще молодий Степаненко. В Бельгії, де опіка не така щільна, де всі грають на атаку, є можливість використовувати свої чесноти – насамперед удар. Я вважаю, що в цій ситуації «Шахтар» заробив 3 мільйона євро.

Але це не система, а скоріше виключення із правил. Бо в системі команди є Петряк, Болбат, Тотовицький, Будківський, Гринь та ще ряд гравців, які мають дуже мало шансів грати за першу команду «Шахтаря», але їх тримають на контракті.

В «Динамо» ситуація не краще. Так було скільки розмов про втрату Макаренка( наскільки мені відомо, в нього було прописна певна сума у контракті за певну кількість матчів, і він вважав, що його не ставлять тому, що не хочуть щоб він отримав цей бонус, тому і образився)?. Де він зараз такий талановитий та посередній? У другорядному бельгійському клубі без особливих перспектив та розвитку. На мою думку поки ні про яке підвищення мова просто не йде

Завжди симпатизував Ромі Яремчуку. Слідкую за ним зараз в «Генті». Все те саме, що було весною в «Динамо»- бажання, мотивація, але не все виходить на полі. Бельгійцям потрібно його ставити, бо за нього заплачені гроші, це бізнес.

Багато було розмов про талант та перспективи Ігоря Харатіна. Він навіть на зборах при Реброві награвася у першій команді. Зараз же Андрій Шевченко не покликав його навіть на товариський матч проти Словаччини, де дивися резерв. Безперечно, що у Харатіна щось почало виходити у «Зорі», але він дуже не стабільний гравець. Провалити матч – раз плюнити. Так, ще можна продовжувати довго пригадуючи Влада Калітвінцева і тому подібне. Вся проблема в тому, що Ігор Суркіс вважає гравців капіталом, який не повинен йти безкоштовно. Звідси зараз спроби утримати Віду та підписати нову угоду із Мбокані. Хоча перший, на мою думку, себе вже вичерпав у команді, а другому вже майже 32 роки. На противагу цьому «Шахтар» боїться посили конкурентів. Але найбільша проблема наших гравців в тому, що вони вважають, що європейський клуб –це вже ціль, а не тільки можливість. У Європі ніхто не буде бігати та витирати соплі, як це робиться в України. Бо так виникають історії, що самому потрібно шукати житло, автомобіль не дуже великий, візу потрібно оформлювати самому, душ тільки 15 секунд працює, а потім знову потрібно нажимати на кнопку.

Зменшення грошей в українському футболі повинно піти на користь подібних ситуацій. Час отримання грошей вже минув, настав час заробляти гроші.