Геть руки від Миколи Шапаренка

Мені дуже не подобається, що із Шапаренка після двох матчів почали ліпити зірку. Починають витягувати історії із минулого, перших тренерів, навіть зачіску затронули. Насправді воно трохи все не так, як зараз подають. Весною 2015 –го року в місті Маріуполь не було спокійно. Гравці розбігалися хто куди, навіть орендовані із «Шахтаря» футболісти шукали собі більш спокійніше місце роботи.

До того ж клуб переживав не кращі часи( для прикладу «Динамо» проплатило переїзд та проживання тоді ще « Іллічівця в Києві, хоча мали грати в гостях, більш за все не « Метеорі»). Накопичувалися борги. Були проблеми із орнанізацією життя команди. Тоді явно було не до футболу. В такій ситуації особливого вибору, як довіряти молодим гравцям, у тодішнього тренера Миколи Павлова не було. Сам Павлов звик працювати у багатих власників клубу( в «Дніпрі» за Кучми, в «Динамо» із Суркісами, в Полтаві із Бабаєвим, а в Маріуполі із Бойко) із комунікацією із власником команди. Тому оці всі проблеми він вирішувати не став, а по кінці сезону просто залишив команду пішовши на пенсію Так окрім Шапаренка та Кравченка у Маріуполі були такі персонажі, як Ігор Калінін, який відразу взяв собі російський паспорт( сам із Криму), але так і не підійшов ні «Зеніту», ні «Динамо» Москві, де був на оглядинах, а потім як ні в чому не бувало із українським паспортом став гравцем «Зорі», де був звинувачений у грі на контору. Минулий сезон трохи грав за «Зірку», але зараз про нього взагалі нічого не чути.

( фото Спорт Арени)

«Динамо» тоді формувало команду під Юнацьку ЛЧ тому активно запрошувало молодих футболістів. Справа у тому, що «Шахтарю» тоді було не зовсім до молодіжних команд, у них були більш важливі проблеми із переїздами, життям клубу в нових реаліях. Я впевнений, що якби «Шахтар» не мав тоді цих проблем, так безперечно і Шапаренко і Кравченко були їхніми гравцями. А так «Динамо» змогло зібрати кращих гравців країни 1998 року народження. Перехід обох молодих футболістів до Києва був організований агентом Вадимом Шабілєм та його помічником Олександром Карповим.

( фото Динамо від Шуріка)

Поки на даний момент ми маємо таку ситуацію:

1 . Шапаренко зіграв у двох матчах проти відверто лівих команд. « Сталь» -це фактично команда Ю -21 за складом за виключенням декількох футболістів. Зіграв доволі добре, старався, каші не зіпсував. Сподіваюся, що сьогодні отримає ігровий час у Кубку проти «Десни».

1. В сьогоднішньому складі «Динамо» в Шапаренка не має конкурентів. Тому, напевно, його гра стала наскільки несподіваною. Гармаш – гравець трохи іншого формату, він не вміє розганяти атаки, поступається у мобільності, ривку, але Денис має свої чесноти.

2. Вихід Шапаренка за першу команду – збіг обставин. Зараз багато травмованих гравців. В разі відсутності проблем із здоров’ям у Кравця, Гармаша та Сидорчука навряд чи Микола грав би за першу команду.

3. Рівень гри Шапаренка за останній місяць не змінився. Це моя особиста думка. Я вважаю, що Шапаренко ще минулого року міг приносити користь та набиратися досвіду в першій команді. В цьому сезоні він виглядав теж цікаво та перспективно. Такий самий креативний, такий само із цікавими думками на футбольному полі, але не завжди відпрацьовує на захисту, інколи заграється .

Я хочу сказати, що коли черговий раз намагаються ліпити зірку із молодого гравця, варто пригадати Бурду, Харатіна, Очігаву, Петрова, Парцванію, Коркішка і багатьох інших. Користі зайва увага не приносить.

Без ігрової практики в першій команді( хоч якісь хвилини) навряд чи варто розраховувати на успіх. Це яскраво показали Шепелев та Беседін, які постійно знаходяться між першою командою та дублем. Дуже сподіваюся, що сьогодні Шапаренко теж отримає ігровий час у Кубку, а також у трьох матчах, що залишилися до зимової паузи. Так окрім «Олександрії» рівень суперника не дуже високий.

Ну і сам гравець має вимкнути телевізор, не читати газети, спортивні сайти, оди у власний бік, а працювати у двічі більше, ніж це було до цього. Тільки так він зможе закріпитися у дорослому футболі