Емоції вщухли, і тепер можна тверезо оцінити, що ж вчора відбулося і чому. Хотілося б подивитися на цю поразку в контексті нашої історії і менталітету, а не окремих помилок в конкретному матчі.
Українці на жаль звикли воювати з ворогом у себе нагороді, на відміну від інших ..котрі воюють на території супротивника.
Ми часто хотіли відсидітися в захисті, ми ж проти війни) символічно що дві світові війни пройшли по нашій території, і завдали нам величезної шкоди, мабуть це справедливо. Не хочешь воювати, війна сама до тебе прийде.
Звичайно, футбол це дрібниця в нашому житті, але гра наших футболістів наочно показує наші наміри в цьому житті.
Ми не любимо ризикувати, тому можемо досягти локальний успіх, але в стратегічному плані, ми будемо відставати.
Як я писав в попередньому блозі, ми любимо втоптувати в бруд своїх героїв, або як мінімум не вміємо їм опладувати. Нам не потрібні особистості. Т.Г. Шевченко став відомий в Петербурзі, на батьківщині йому не сильно плескали.
Нам не потрібні особистості, тому ми завжди говоримо про командну гру. З дитячого віку заганяємо футболістів в чіткі рамки, ніякого ризику, командна гра, ти ж дивись, не йди в обіграш а то обрізка ... А нам то потрібно на нуль зіграти.
Не хочеться звинувачувати тільки Хацкевича, (хоча він один з представників цього совкового ладу), проблема глобальніше.
Це потрібно виправляти в повсякденному житті, як людина живе - так і воює. Це ж стосується і футболу.
Як це не сумно), але ми страшенно відстаємо від інших суперників, і не тому що немає грошей ... А тому що не вистачає волі, честі, сміливості.
П.С. У ті далекі часи коли ми були грізною силою, (стосується нашої історії-в цілому, і футбольної в тому числі), у нас були особистості, сміливість йти з походом до Константинополя, а не чекати суперника на своєму городі, що б зіграти добре в захисті .. "на нуль"
Сподіваюсь аналогії зрозумілі.
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости