Насправді ми вже розбалувані власною талановитою молоддю. Цього літа перша команда поповнилась ще одним вихованцем, можна сказати, що навіть двома. І Андрієвський, і Бойко є не просто вихованцями школи, вони народились в Києві, а у школу Динамо прийшли у 7 років, із першим набором. Для цих хлопців Динамо – не просто іменитий клуб.
Це мрія всього життя, це фундамент. Безумовно для інших вихованців, таких як Циганков, Шепелєв, Бєсєдін, Русін Динамо – величезний етап кар’єри. Вони свої, бо більшість з них прийшли до Динамо в 13-15 років. Та завжди, так би мовити корінні кияни, при наймі ті, хто у 7 років пішов одразу у школу Динамо, щоб не вдаватись у корінні і походження, також в історії Динамо залишали видатний, особливий слід. Тут легко згадати і Блохіна, і Шевченко, і Онищенко, і Михайличенко, і Мунтяна, і Шовковського. Багато гравців, які виросли з народження в цій команді. І це все життя. Два корінних вихованці повернулись в команду. Сам тому вчора Бойко розповів про особливу атмосферу в середині команди. Всі об’єднанні однією ідеєю. А легіонери це бачать і розуміють. Бо відчувають атмосферність команди, де 80% гравців – вихованці.Коли я згадую про цього хлопця, то в першу чергу думаю про лідера, який вміє вести за собою партнерів. Легко згадати Олега Лужного. Вівчаренко – справжній вожак, боєць. Найкращий захисник України 2016 р, найкращий гравець України 2017 у своїй віковій категорії. Вихованець одеського футболу, який у 13 років, як і Володимир Шепелєв, приєднався до академії Динамо. Одесити в Динамо – Буряк, Беланов, Шепелєв. І не тільки вони. Це вагомий слід в історії команди. Зрозуміло, що далеко не факт, що 16-ти річний хлопець зможе повторити шлях свої земляків. Варто згадати, що тільки Динамо Ю-16 в цьому сезону здобуло золоті нагороди. І саме Вівчаренко вів за собою партнерів у дуже важких матчах, у півфіналі проти Дніпра і фіналі проти шахти. Важкі матчі, де саме пас капітана на Близниченко призвів до переможного голу.
Костянтин Вівчаренко – центральний захисник із робочою лівою ногою. У хлопця далеко не гренадерські данні, лише 178 см зросту, та він компенсує це грамотним позиційним вибором, жорсткістю у силовій боротьбі і швидкісній роботі. Природжений лідер із прекрасним першим пасом. З дитинства Вівчаренко займався ще й триатлоном, тому витривалий фізично. Багато хто називає Миколенко партнером для Попова. Багато хто тут згадує Ауссі. І я в тому числі. Та варто не забувати і Вівчаренко. Цікаво буде подивитись за кар’єрним прогресом достатньо великої кількості талановитих центральних захисників. Хтось з них закріпиться у першій команді, а хтось ні. Шанси зараз є кожного. Все залежить від роботи і характеру. Гратиме сильніший.
Дякую за увагу!