Одна з ознак футбольного сайту – це динамізм і оперативність… Думка може виникнути у цю… так, саме цю… мить. І досить її, цю думку, виразити у слові, і через невеликий час її вже читатиме вся Україна. Футбольні і навколофутбольні реалії не так часто стають об’єктом уваги літераторів, отож створивши щось подібне до короткої прози, пропоную написане до уваги вельмишановного товариства.
А раптом комусь це виявиться цікавим.Грати – треба вміти! 31.07.18р.
Це було ще за совкових, тоталітарних часів. Аеропорт Борисполь вирував. Хтось з пасажирів готувався до вильоту, хтось з увагою до оголошень чекав знайомих, що мали прилетіти. Інженер Сергій Олексієнко, що вирушав у відрядження, теж напружено чекав. Бо його рейс до столиці однієї з південних республік колишнього Союзу затримувався. І ось, нарешті, рейс оголосили.
Як з’ясувалося потім, цим рейсом поверталася футбольна команда з південної столиці після матчу з «Динамо». Який результат матчу, Сергій не знав, але, мабуть, результат був – дуже на користь киян...
Коли пасажири йшли темнуватим переходом, що б дістатися до літака, один з пасажирів, звертаючись, мабуть, до когось зі знайомих, роздратовано критикував гру команди південців. І завершив усе це словами:
– Вони нас ганьблять!
Хоч цей роздратований монолог і створював певний дискомфорт, Сергій добре розумів розлюченого уболівальника – мабуть, дядько, був у відрядженні у Києві. Цілий день бігав, нервувався, морочився... Як тоді казали, вирішував питання. А під вечір пішов на футбол, щоб порадіти за свою команду. І... порадів.
Неподалік ішов сивуватий, кремезний чоловік. Він був мабуть, якось причетний до справ команди (хтось з тренерів чи адміністратор). Отож і сприймав критичний шквал не без деякої гостроти. Тому і почав щось заперечувати. І короткий монолог перетворився у... короткий діалог.
І від знервованого уболівальника його несподіваний співрозмовник таки одержав на горіхи:
– Грати – треба уміти!
Сивуватий чоловік знову заперечив, і до того ж досить рішуче:
– Я своє – відіграв!
Інженер Сергій Олексієнко з осторогою прислухався до несподівано почутої розмови і думав – не дай, Боже, поб’ються... Досить пристрасному уболівальнику сказати фразу, що, можливо, вже і просилася йому на уста:
– Тренувати – треба вміти!
І тоді почнеться... Але ця чи якась інша колюча фраза не прозвучала і перепалки не сталося. І затятий уболівальник, і чоловік, причетний до команди з південної столиці, виявивши немалу емоційність, виявили і неабияку стриманість.
Пристрасний уболівальник і дядько, що йшов поруч ним, рішуче рушили уперед і між учасниками діалогу виникла помітна дистанція.
Сивуватий чоловік, причетний до команди, і ще хтось, мабуть, його колега, поспішати не стали. Минули хвилина чи дві і тоді...
– То як він сказав? Вони нас ганьблять?! – спитав чоловік у свого співрозмовника.
Той нічого не відповів.
– Ого які пристрасні ці південці! – подумки розглядав почутий діалог Сергій, – Ну, це ж гра... Ну, не можна ж так нервуватися!
Пасажири заходили до літака, уважно роздивляючись, де ж їм розташуватися.
– Непроста це річ – оцінювати результати футбольних матчів... – думав інженер, зручно вмощуючись у літаку у м’якеньке крісло. До південної столиці летіти кілька годин і можна було подрімати.
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
× 5
Загрузка комментариев
