З точки зору... звичайного виборця!

Приведена вище назва і точна, і неточна. Точна тому, що коли ти письменник, то і живеш у гущі народу, то і проблеми у тебе такі ж, як у всіх. А неточна тому, що письменники люди спостережливі, бо не будеш таким, то цікаво для читача і не напишеш. І потім, коли віддаєш і час, і сили літературним спробам (вдалим чи невдалим – не в тому річ!

Згадай ще потім, якими ж були твої думки у той чи інший момент! Бо вони під впливом обставин можуть ще десять разів змінитися. А текст є текст. Можна і прочитати, а при необхідності і перечитати. У славетної нашої поетеси Ліни Костенко є книга віршів під назвою «Неповторність». Але ж неповторна – не тільки поезія! Неповторне і життя. Неповторний і плин думок кожного з нас – при усій їх, тобто думок, повторюваності.

Отож пішов якось я по хліб. Не по духовний, а по насущний. Ну, до найближчого супермаркету. Без хліба ж, самі знаєте, і борщ не дуже їсться. Удень це було. Іду, уже з хлібом, додому. Проходжу неподалік від однієї з черкаських поліклінік. Місце таке, що народу ніби і не надто багато. Але усе ж там люди постійно сновигають туди-сюди.

Бачу, іде назустріч гарна дівчина. І ніби поговорити зі мною хоче Мабуть, сподобався я їй. І справді ж сподобався – ну, як майбутній виборець... Отож дівчина мене і питає, а за кого б на майбутніх президентських виборах (а до них і далеко, і недалеко!) не хтось, а саме ви, персонально, голосували б. А сама щось у записник занотовує.

Ого! – думаю собі, – А дівчина серйозна... Не про сукні та макіяжі думає, а про майбутнє України.

Отож і розмова була хоч і коротка, але змістовна. Тому і постараюся викласти вам, так би мовити, квінтесенцію розмови, що відбулася. Викласти, може, і не зовсім точно, бо придивлявся більше до дівчини, а не розмірковував щодо політичних кандидатів. А поети, ви ж знаєте, говорити уміють. Яка б тема не була. Чи про випікання пиріжків. Чи про шанси украй популярних політиків.

– Ну, поки що... – мовив я, – Ще ніби і не визначився. Та і зроблю це, мабуть, у день виборів. Та висловити деякі думки і тепер можна було б.

Ну, ось нинішній президент... Сильний лідер... патріот... Війна, а кажуть, що на переправі коней не міняють. То чи варто ризикувати?! Це з одного боку.

А з іншого боку соціальна політика не дуже виважена. Є патріоти з кишенями, повними грошей. А є патріоти, у яких у кишенях, звиняйте, лише дрібні мідяки. І патріотів перших не дуже хвилює положення патріотів других. Отож і змін у цьому напрямку, мабуть, і зовсім не буде. Тому і сумніви.

– А на кого ще з кандидатів, крім діючого президента, ви б звернули увагу?! – розпитує дівчина.

– Непогано висловлювались деякі з моїх знайомих про Гриценка. І виступи його у ЗМІ і на телебаченні бувають досить переконливими.

– Але ж про Гриценка були в останній час і... дуже критичні публікації! – підкреслила дівчина.

Не знаю, чи було у цьому щось особисте, дівоче... Чи, може, дівчина трапилася дуже вже начитана!

– Але у мене такий підхід... – кажу, – Послухай обидві сторони і вже тоді роби висновки. Це з одного боку.

А з іншого боку уявлення про те, який же він, цей Гриценко, у мене усе ж досить розпливчасте. Отож і щодо нього сумніви.

А як поглянути на інших кандидвтів...

Ну, наприклад, Ляшко! Гостро ставить соціальні питання... І, мабуть, у житті і на шляху до політичних висот набачився немало біди. Але теж сумніви... А чи не наламає дров, дійшовши до влади!

А Юля Тимошенко?! Дуже сильний політик... І за демократію постраждала... Але ж майбутньому президенту треба ламати багато стереотипів, що сформувалися за роки незалежності. А Тимошенко немало років і при владі була, і в одпозиції. Саме тоді, коли ці стереотипи набували сили. Отож і сумніви.

А Гройсман?! Надзвичайно авторитетна фігура... Але ж він у владі. А влада у нас яка?! Ну, ефективна... коли ціни треба підняти, штрафи збільшити, оплату зробити суттєвішою за документи, які багатьом неоюхідно отримувати, і т.д. А коли треба підняти рівень життя пересічних громадян, то уся ця ефективність миттю розчинається, ніби цукор у чашці запахущого чаю. Тому і сумніви теж.

А щодо опоблоківських друзів народу?! Та ні... Бо не завжди і второпаєш, до кого ж вони у опозиції. Чи до теперішньої влади... Чи до України...

Розливався я солов’єм на політичні теми хвилин п’ять-десять. А дівчина вже й поспішає. Виявляється улюбленців у неї немало – ну, улюблених майбутніх виборців...

Отож усе у нас політизоване – навіть гарні дівчата! Без питань про майбутні президентські вибори з тобою і говорити не захочуть. Навіть якщо у тебе виникне до цього дуже сильне бажання.