Осінь, футбол і... Святий Миколай!

На вулиці – сніг... зима... та і холоднувато усе ж! А думки чомусь – про осінь... Чомусь і талановиті та і бездарні віршотворці багато пишуть про осінь. Ну, ніби заклинило їх... на осені! Чи літо... чи весна... чи холодна зима... а вірші печуть – про осінь!

І ще одна причина згадати осінь, хоч і на вулиці.

.. зима. Одержую повідомлення від Олександра Апалькова, талановитого прозаїка і умілого видавця, що очолює канівське видавництво «Склянка часу». Побачив світ новий випуск «Скіфії»... Це літературний альманах, де можна знайти і вірші, і прозу, і гумор. І в кожного з випусків назва своя, у найсвіжішого з них така... «Скіфія-2018-Осінь». І авторів там немало. А для кожного з літераторів свіженька публікація – це подія!

Отож і пригадуєш, а що ж з власних творів надруковано у «свіжоспеченому» виданні. Так, усмішки для дітей... А наближається... Свято Святого Миколая! І серед приведених усмішок... усмішки про футбол.

Ото ж про футбол... До речі, переглядання футбольних матчів дуже розвиває... інтуїцію. Тільки у ЗМІ з’явилися повідомлення – мовляв, підвищується ціна на газ, а інтуїція відразу ж і підказує – зима буде... холодною. І саме так і сталося.

Перед вами усмішка про футбол... найвищого рівня! Бо малі школярики грають не для того, щоб заробити якусь... хай навіть і дуже немалу... копійку, а для власного задоволення. Для задоволення, що залишає слід на все життя.

Як це чиїм

Та спробуй ще вгризи... граніт науки!

Гризти граніт… що ж... нелегкий процес.

Отож щоденник – це серйозна штука!

Ну, до якої... спраглий інтерес.

Щоденник роздивляючись поволі,

Батько питає: – Ну, а взагалі...

Скажи… чи поважають тебе в школі –

Товариші твої і вчителі?!

У Петрика слова – тривожним шквалом…

Ніби між хмар вже потемнілих – грім!

– Ось у футбол чиїм портфелем грали?!

Як це чиїм... Та, звісно, що моїм!

Багато що, з того, що любимо чи ні... – з’ясовується ще у дитинстві. Отож бо і з малих (але дуже активних!) болільників з часом виростають болільники дорослі і досвідчені. Але ж це відбувається не зразу.

Не в ті ворота

Витівник – ...футбольний м’яч!

Та й команди непогані...

Бо такий цікавий матч –

Квітне на телеекрані!

Вир оцих спортивних див –

Як бабусі роздивиться?!

– Так чудово м’яч летів,

А чого ж сумний ти.. Грицю!

Заспокоїтись? Ну як?!

Адже зовсім інші ноти…

– М’яч летів чудово – так!

Але все ж… не в ті ворота.

Є такі літературні твори, що побудовані у вигляді монолога якоїсь дійової особи. Навіть якогось предмета. Ну, наприклад – футбольного свистка... Бо цей персонаж непростої футбольної драми теж багато що міг би нам сказати.

Роздуми Футбольного Свистка

Та це і справді ж... вир подій,

Що несподівано і круто.

Я не мовчу... Бо я – дзвінкий!

Як щось не так – мене всім чути.

Реалії... ой, непрості...

І в них таки немало змісту –

Мене чомусь дають судді,

А не... завзятим футболістам!

Сподіваюсь, що приведені усмішки зможуть бути цікавими і для дітей, і для дорослих читачів.

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости