На вулиці – сніг... зима... та і холоднувато усе ж! А думки чомусь – про осінь... Чомусь і талановиті та і бездарні віршотворці багато пишуть про осінь. Ну, ніби заклинило їх... на осені! Чи літо... чи весна... чи холодна зима... а вірші печуть – про осінь!
І ще одна причина згадати осінь, хоч і на вулиці.
.. зима. Одержую повідомлення від Олександра Апалькова, талановитого прозаїка і умілого видавця, що очолює канівське видавництво «Склянка часу». Побачив світ новий випуск «Скіфії»... Це літературний альманах, де можна знайти і вірші, і прозу, і гумор. І в кожного з випусків назва своя, у найсвіжішого з них така... «Скіфія-2018-Осінь». І авторів там немало. А для кожного з літераторів свіженька публікація – це подія!Отож і пригадуєш, а що ж з власних творів надруковано у «свіжоспеченому» виданні. Так, усмішки для дітей... А наближається... Свято Святого Миколая! І серед приведених усмішок... усмішки про футбол.
Ото ж про футбол... До речі, переглядання футбольних матчів дуже розвиває... інтуїцію. Тільки у ЗМІ з’явилися повідомлення – мовляв, підвищується ціна на газ, а інтуїція відразу ж і підказує – зима буде... холодною. І саме так і сталося.
Перед вами усмішка про футбол... найвищого рівня! Бо малі школярики грають не для того, щоб заробити якусь... хай навіть і дуже немалу... копійку, а для власного задоволення. Для задоволення, що залишає слід на все життя.
Як це чиїм
Та спробуй ще вгризи... граніт науки!
Гризти граніт… що ж... нелегкий процес.
Отож щоденник – це серйозна штука!
Ну, до якої... спраглий інтерес.
Щоденник роздивляючись поволі,
Батько питає: – Ну, а взагалі...
Скажи… чи поважають тебе в школі –
Товариші твої і вчителі?!
У Петрика слова – тривожним шквалом…
Ніби між хмар вже потемнілих – грім!
– Ось у футбол чиїм портфелем грали?!
Як це чиїм... Та, звісно, що моїм!
Багато що, з того, що любимо чи ні... – з’ясовується ще у дитинстві. Отож бо і з малих (але дуже активних!) болільників з часом виростають болільники дорослі і досвідчені. Але ж це відбувається не зразу.
Не в ті ворота
Витівник – ...футбольний м’яч!
Та й команди непогані...
Бо такий цікавий матч –
Квітне на телеекрані!
Вир оцих спортивних див –
Як бабусі роздивиться?!
– Так чудово м’яч летів,
А чого ж сумний ти.. Грицю!
Заспокоїтись? Ну як?!
Адже зовсім інші ноти…
– М’яч летів чудово – так!
Але все ж… не в ті ворота.
Є такі літературні твори, що побудовані у вигляді монолога якоїсь дійової особи. Навіть якогось предмета. Ну, наприклад – футбольного свистка... Бо цей персонаж непростої футбольної драми теж багато що міг би нам сказати.
Роздуми Футбольного Свистка
Та це і справді ж... вир подій,
Що несподівано і круто.
Я не мовчу... Бо я – дзвінкий!
Як щось не так – мене всім чути.
Реалії... ой, непрості...
І в них таки немало змісту –
Мене чомусь дають судді,
А не... завзятим футболістам!
Сподіваюсь, що приведені усмішки зможуть бути цікавими і для дітей, і для дорослих читачів.
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
× 5
Загрузка комментариев
