Є таке видавництво «Склянка часу*Zeitglas»… І не десь, а у славному місті Каневі! Є у цього видавництва і журнал з такою ж назвою, і альманах «Скіфія», що виходить чотири рази на рік. Керує видавництвом симпатичний чолов’яга Олександр Апальков. До речі, цікавий прозаїк… Не читали?! А ви прочитайте!
А повідомляю я вам усе це з двох причин.
Перша: у одному з номерів «Скіфії» за цей рік є моя публікація і там, серед інших творів, приведені і футбольні смішинки. Російською мовою. Моя літературна творчість починалася з авторської пісні російською мовою. І хоча зараз більше пишеш українською, але твори російською (і в тому числі гумористичні!) теж трапляються. Всі надруковані у «Скіфії» футбольні смішинки приводити не буду, але з деякими з них саме тут і саме тепер у вас є можливість ознайомитися. А повністю опубліковане постараюсь розмістити десь у інтернеті, про що і повідомлю.Твори загалом – різні за тематикою. Ось наприклад – про нелегку воротарську долю...
Не верьте
Этот вопрос звучал уже не раз,
Но он далек от восклицаний – …браво!
– И снова пенальтист… хитрее вас –
Хотел бить влево, а… ударил вправо!
А страж ворот сказал тогда в ответ –
Хоть и вопрос… ну, не слаще «Пломбира»!
– А пенальтистам… вы не верьте, нет!
Ну, впрочем… так же и банкирам.
Маленьке диво – гол! Його напружено чекають, йому бурхливо радіють... Хоча, бува, разом з радістю і приходить сумнів – а чи слід його було зараховувати.
Вместе
А гол из непростого теста –
А в результате… что?! Ничья…
А гол ведь забивали вместе
Форвард, защитник и… судья!
А ось тема, що була для українського болільника туманно-абстрактною і раптом стала гранично-конкретною.
О матче, прошедшем без зрителей
Футбол в Европе – да, играют гранды…
Но тишина, если… эффектный гол.
Наказаны болельщики? Команда?!
Или наказан все же… сам футбол!
А ось, будь ласка, про те, як важко буває захисникам, коли атаки стають... ну, просто штормовими.
Не по зубам
А ведь решает… многое миг,
Все превращая порой в анекдот.
Этот защитник – …пример для других!
Просто сегодня ему не везет.
Ох, и непрост он… футбольный мяч!
Скачет упрямо… и тут он, и там.
А два автогола… за один матч?!
Хваленой Европе… не по зубам!
Та і у форвардів життя не таке вже і солодке. І їм далеко не все удається. Хоча вони і дуже стараються, певна річ.
Монолог форварда
Эмоций сложных… настоящий шквал!
И успокоюсь быстро я едва ли…
В штрафной я, в общем, вовремя упал,
А вот пенальти… все-таки не дали!
А коментаторам хіба легко живеться?! Та їм буває важче, аніж форвардам і захисникам разом узятим.
С точки зрения комментатора
А матч хороший… ну, вроде подарка!
Хотя бывает и серым, неярким.
Но и тогда быть должен комментарий –
Да, да… похлеще оперных арий!
І ще – дуже короткий вірш... лише у два рядочки... Але зміст – майже філософський!
Бывает
Бывает, что победы нет и нет,
Как раз тогда, когда все... ждут побед!
На нашому футбольному сайті немало публікацій, і не всі з них встигаєш і переглянути, і прочитати. Але не можеш не помітити, що серед матеріалів, які належать журналістиці і спортивному репортажу, є і щось таке, що, на мою скромну думку, можна було б віднести до літератури. Є такий жанр – есе... Отож, шановні блогери, якщо ви помітили, що серед написаного вами є щось таке, що буде цікавим і завтра, і післязавтра, і взагалі через кілька таких бурхливих наших літ, ну, що ж... можливо вам і варто згадати, що є альманах «Скіфія», де друкуються і вірші, і новели, і есе. А видає цей альманах видавництво «Склянка часу*Zeitglas»… І не десь, а у славному місті Каневі! І це ще одна причина, щоб це видавництво згадати.
Це було два роки назад.
Як справи нині?
Відповідаючи на Ваше питання, скажу, що оскільки я викладач, то слід згадати мою гумористичну збірку «Гумор – на студентській хвилі!» (Черкаси, 2010 рік).
Оскільки спілкуємось на футбольному сайті, варто згадати і книжку «Гумор – на футбольній хвилі!» (Черкаси, «Інтроліга ТОР», 2011 рік).
Щодо останнього часу, то у році, який минає, вийшла книга лірики і гумору «Українонько, доле моя» (Черкаси, «Інтроліга ТОР», 2018 рік).
Крім футбольного сайту, останні півтора року веду блоги на сайті черкаської газети «Нова доба» і сайті «Мала Сторінка» –
https://novadoba.com.ua/blogy/danyk-volodymyr/
https://mala.storinka.org/блог-письменника-володимира-даника.html
Можна ознайомитися з моїми ліричними та гумористичними творами на літературному порталі Пилипа Юрика –
https://pilipyurik.com/maistry-humoru/159-2009-08-18-13-27-58
Був членом журі гумористичних конкурсів, які проводило видавництво «Склянки часу», та обласних конкурсів патріотичної пісні.
У лютому 2018 року київський гурт «Гонта» презентував у інтернеті відеокліп на пісню, написану на мій вірш «Гей, сивий вітер плаче…» (музика Василя Лютого).
Можна було б, звичайно ж, видати книгу (сторінок на п’ятсот…) лірики чи гумору, але нині блогерство – заняття набагато цікавіше, аніж видання книг.
http://gumoreski.in.ua/autors/danik-volodimir/
https://ironicpoetry.ru/autors/danik-vladimir/
Можливо, з часом з’явиться щось для Вас цікавіше.