Деякі аспекти... жіночого погляду на футбол

У часописі «Холодний Яр», що видається черкаською обласною організацією НСПУ є рубрика на початку кожного номера – «Вірші до часу». У свіженькому номері цього видання (№2, 2018 рік) під цією рубрикою надруковано вірш без назви. Вірш, що належить поетесі Вікторії Бричковій-Абукалум. Українці, що її доля занесла у далекий край.

Як і кажуть, і казали – нашого цвіту по всьому світу… І вірш цей зачіпає футбольну тему. І не тільки футбольну.

Жінки – загалом натури суперечливі. Хоча у цьому випадку цього якраз і не скажеш. Спочатку авторка вірша рішуче заявляє, що футбол не любить. А потім поступово-поступово приходить до зовсім іншого висновку.

Футбол не люблю, нецікаві мені

Команди, гравці і судді,

Пенальті, вкидання, удари штрафні –

Не знаюсь на цьому чуді…

Ну, що тут можна сказати?! Що і про багатьох найкрутіших знавців, яких немало на футбольному сайті, можна сказати, що і вони не дуже знаються на такому диві, як… суддівство деяких арбітрів у деяких матчах.

І пива не п’ю, і попкорну не їм,

Від криків трибуни – втома…

Подекуди я співчуваю своїм,

Бо люблять футбол удома.

Ну, з цим можна і погодитись: попкорн їсти – це тільки шлунок дражнити. Та і пиво, як дехто авторитетно каже, у деяких випадках… це взагалі гроші на вітер. А ось той факт, що лірична героїня вірша співчуває близьким людям, які люблять футбол, не може не викликати поваги.

Від мене футбол не почує «віват!»,

Тим більш, як мій край в руїні…

Та раптом з екрану гукає хорват

Про Славу Моїй Україні!

Варто відзначити і те, що авторка акцентує увагу не на організації гри, а на конкретній, найбільш яскравій особистості. Цим виявляє і свою патріотичну позицію. Так, саме яскраві особистості – ось хто може привабити найширші жіночі маси на стадіон у день відповідального матчу!

А під кінець авторка зізнається, що при всій критичності свого погляду на футбольні події усе ж могла б полюбити футбол.

І гасло оце і просте, і святе

З чемпіонату «сусіда»,

Футбол полюбила б я тільки за те,

Що грає у нього Віда!

І згадуючи про Домагоя Віду, слід підкреслити, що такий помітний гравець у такій собі команді грати б не став. Отож, знову узявшись за футбольну тему, обдарована авторка вірша можливо згадає і про «Динамо». Та і саме «Динамо», маю надію, дасть у майбутньому немалий привід, щоб про гру команди небайдуже згадати.

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости