Оптимістична тривога чи тривожний оптимізм?

Й так наше Динамо має шість балів після двох матчів...
Це добре, бо шість балів вони і в Африці шість очок. Тепер чекаємо Брюгге. Хто оптимізмом, хто з тривогою, хто з надією, а хто просто тре руки від надії, що Динамо провалиться. Хто як…

Не буду говорити, що гра Динамо в останніх трьох матчах мене заспокоїла.

Зверніть увагу , колеги, як рішуче команда відмовилась від тої тактики, що награвалась в міжсезонні. Кадірі, обласканий прихильниками Хацкевича як найкращий гравець міжсезоння, в цих трьох матчах сидить в запасі, бо того що було досить, щоб стати кращим гравцем самоварно тульського Арсеналу, не досить, щоб виходити в основі киян. Ніяка пітбулість Кадірі в захисті не переважить його ніякий пас, його обрізки (пам’ятаєте Олімпіакос), а головне - невміння розганяти атаку. В цих умовах, як показала гра зі Львовом Сидорчук значно ефективніший.

Мені , як і Вам, сподобався надіюсь наш захист. Особливо мене порадував Бурда - ще одне пташеня Реброва й Гомеса. Микита здивував не тільки тим, що відпрацьовував в захисті немов бетонний дот лінії Манергейма, але й організував атаку, що раніше за ним не спостерігалось. Менш інтенсивною в перших двох матчах була гра Миколенко в атаці, майже не було його набігів на тили суперників, але не тому, що Миколенку вони не вдавались, а тому що Динамо нині здається відійшло від флангових атак з безперспективними попаданням в голову Бєсєдіна. Згадайте, що майже всі голи були забиті не після марних лихих атак типу козака Крючкова в першу світову, а після передач з центру.

В перших двох матчах здивували Шепелєв з Буяльським та зі списаним вже навіть Хацкевичем Гармашем, а останньому, третьому матчі, ті ж перші двоє, але Сидорчуком, якого і підставно, і безпідставно ми звикли критикувати в своїх коментарях. Сидорчук в останньому матчі видавав такі передачі, з яких гріх було не забити. Крім того, гра відмінна Сидорчука опорником дозволила оживитися й нашим фулбекам, які більш інтенсивно були спрямовані на атаку, чим в попередніх двох матчах. А його передачі, на відміну від пасів Кадірі, були в своїй більшості точними.

Але я все - таки не вірю, що в матчі з Брюгге вийде грати Сергій, а не Гармаш. Як розумієте, нагрузка на Сидорчука, як єдиного опорника, в матчі зі Львовом була незначною, тому що Буяльський з Шепелєвим, що грали над ним, значно спрощували гру для Сергія і до нього доходили не начальні атаки, а вже стихаючі. А грати з Брюгге з єдиним опорником, як це було в грі зі Львовом, само по - собі смертельно. Тому гадаю, що з бельгійцями, як і з Шахтарем, гратимуть два опорника – Шепелєв й Буяльський з одним центральним хавом Гармашем.

Я не знаю, як Ви, колеги, але знову думаю, що воскресіння Гармаша й особливо Сидорчука в минулому матчі є цілковитою заслугою Гомеса, який з ними працював в славні часи Реброва. Можливо я помиляюсь, але такий висновок напрошується сам по собі. Гомес здається добрий тактик, а Хацкевич - непоганий менеджер. Може цей тандем й піде на користь нашому любимому клубу. Головне лише, щоб замість співпраці не почалось співсперечання, як це було з раніше з невгамонним і авантюрним Ріанчем.

Але ось фланги, наші вінгери мене не вразили. Якщо від де Пени ще йшло якесь загострення (пам’ятаєте ж, що обидва голи Карпатам спорудив якраз де Пена), то від Караваєва такого загострення майже не було. Більшість його проходів, на жаль, були передбачуваними, а навіси – простріли тільки пару раз дойшли до адресату. Вихід замість нього Циганкова , з опусканням Караєва вниз, в захист, значно виглядає цікавішим. Тільки ось я не до сих пір не можу собі стверджувати, що Караваєв в захисті грає краще, чим Кенджора.

Циганкова явно поки не хватає на повний матч. Тому думаю, що в основі з Брюгге на правому фланзі вийдуть Караваєв й Кенджора. Так як Брюгге явно буде атакувати, то думаю, що Хацкевич й Гомесом повторять експеримент звужування лінії чотирьох захисників до центральної осі, як це було в грі в Шахтарем, щоб наситити захист. Тому в такій грі Караваєв буде більш корисний, чим ще не повністю відновишийся Циганков.

І напад. У всіх трьох матчах Бєсєдін не то, що провалився, але його гра не вражала. Та він це й сам бачив. Тому нервував, тому грав на межі надриву, тому й отримав нікому не потрібний гірчичник. Швидше за все вийде Соль. Хоч любов Хацкевича до уміючого терпіти й зачіпатися за м'яч Бєсєдіна загальновідома, але зіграти накінечником так, як це вміє Соль, Бєсєдін не вміє. Хоч все може бути.

А ось у вихід Родрігеса не вірю. Тільки тому, що він всього п’ять днів в складі Динамо, та й прибув до нас не топ-чемпіонату, а з команди - аутсайдера чемпіонату Японії, команди, що йде на останньому місці в чемпіонаті цієї країни. Та й грав він останній раз 13 липня.

Ну що залишається дочекатися вівторка.

Почекаємо з надією.

З повагою,
Скіф.