Байдужість

«Динамо» зазнало чергової поразки від «Шахтаря». Ця подія для вболівальників киян стала вже настільки «черговою», що не викликала особливих емоцій. Байдужість вірних прихильників – це головний гріх Ігоря Суркіса перед легендарним клубом. Справа не в самій поразці, справа в тому стані безнадійності до якого доведено славетний клуб.

Я пам’ятаю гіркі поразки команди великого Лобановського: досадні голи «Порту» та «Баварії» в півфіналах Кубка чемпіонів. Божевільний гол Шмарова на останніх хвилинах в 89 році. Удар Черната на 10 сантиметрів повз ворота в матчі з «Інтером», що міг подарувати команді Михайличенко плей-офф Ліги чемпіонів. Гол Ілсіньо на останніх хвилинах півфіналу Кубку УЄФА, що залишив за бортом фіналу команду під керівництвом Сьоміна. Груднева поразка 3:4 від «Шахтаря» в матчі першості України 2016 року, що завершив для «Динамо» боротьбу за чемпіонство. Були й інші болючі поразки, що залишили гіркий слід в пам’яті. Але після цих поразок була віра, що кияни знову будуть на висоті.

Що залишиться в пам’яті вболівальників від поразок киян під керівництвом Олександра Хацкевича? Порожні погляди легендарних в минулому футболістів на тренерському містку «Динамо», що взяли на себе непідйомний тягар?

У вівторок на киян чекає «Брюгге». Відверто посередня за європейськими мірками команди, що ні яким чином не перевершує «Динамо» за потенціалом свого складу. Головний тренер Філіп Клеман працює в клубі трохи більше місяця. Але в першому матчі бельгійці були значно переконливішими за підопічних Хацкевича.

На що залишається сподіватися прихильникам київського клубу? На моральні-вольові якості футболістів, на удачу люксембуржця Жерсона Родрігеса, на те, що Віктор Циганков знайде втрачену форму?

Олександру Хацкевичу не вистачило двох років, щоб створити команду здатну диктувати умови таким командам, як «Брюгге». Головна причина в тому, що бельгійські «Брюгге» та «Генк», португальські «Порту» та «Бенфіка», угорський «Ференцварош» та ще сотні європейських клубів великих та малих намагаються крокувати в ногу з сучасним футболом, намагатися максимально використовувати наявні можливості, прагнути до прогресу, а «Динамо» живе в паралельній реальності під назвою «зона комфорту Ігоря Суркіса», де головне не потривожити самолюбство боса. Хацкевич мабуть навчився цьому дуже добре.

А для прихильників «Динамо» залишається вірити, що футбольний Бог не дозволить принести в жертву «системі особистого комфорту» таланти Циганкова, Миколенка, Цітаішвілі, Попова, Жерсон Родрігеса, Супряги, Булеці та інших.

У вівторок - вболіваємо за «Динамо»!