Бажаю удачі Михайличенку та успіхів команді.

Через кілька днів ми всі будемо бачити гру нашоі улюбленноі команди під орудою нових тренерів, які своі кращі роки провели в киівському Динамо. Я всім своім сердцем старого болільника бажаю нашим футболістам тільки перемог. Розумію, що це нелегко і може прийти не одразу, але більшість болільників чекають від Вас не тільки рахунку на табло, а суттєвого покращення якості гри.

--щоб не були на виізді перші тайми унилою обов"яковою програмою з неспішним виконанням потрібноі кількості ТТД, а другі тайми закінчувалися валідолом;

--щоб ігри з Минаєм та Чорноморцем з львівянами залишилися тільки у страшному сні;

--щоб у нас була не ротація, а розумне використання найкращих сторін гри різних гравців;

--щоб виходило атакувати краще, ніж повертати мяча від чужоі штрафноі до свого воротаря, бо він гол супротивнику не забиває;

--щоб згадали колишнє вміння виходити в контратаку і хоч іноді точно бити у рамку воріт, а не по горобцям;

--щоб згадали, що один у полі не воін , тим більше у нападі;

--щоб згадали, що у Динамо візитною карткою завжди були вправні півзахистники, а не збиті у купу люди, які у запарі втрачають мяча та луплять ззаду по ногах суперника;

--щоб подивилися на навколишній футбольний світ і побачили, що крім всім давно відомоі зонноі системи захисту чотири в лінію, якоі навіть Минай не боіться, не кажучи вже про Яблунець з Кайратом, є багато ще іншого. Було б бажання та тренерське вміння;

--щоб зрозуміли, що ми не англійський чи іспанський суперклуб, щоб не давати хоч трохи пограти на полі другому призеру ЧС-18 та іншим гравцям, яких купили у різний час. Щоб молоді гравці мали в клубі зростання майстерності, а не парашутовання по арендам;

--щоб були награні цікаві комбінаціі, неочікуванні суперником розіграші штрафних та кутових і більше не повторювалися тупі паси в спину нападаючим;

--щоб навчив блискучий нападаючий Євтушенко хоч кількох гравців своєму фірменному відриву від захисника і виходу у вільну зону, а гравець від бога Михайличенко -навчив Караваєва, Пену, Вербича та інших, як потрібно вриватися у штрафну та що там з м"ячем робити далі;

--щоб згадали і зрозуміли, що в кращі часи у Динамо завжди були великі капітани, які навіть в найтяжчі хвилини були лідерами і моральними авторитетами команди і вели іі за собою. Згадаймо Голубева, Каневського, Бібу, Войнова, Соснихіна, Колотова та інших. Вони не сиділи перед журналістами і щось безвідповідально патякали, а на полі тягнули за собою команду. Якщо нема у нас сьогодні такого лідера, то нічого, ми зрозуміємо-хай краще з пов"язкою виходить гравець найстаршого віку. Це буде честніше;

--щоб наша команда стала бойовим, міцним, непоступливим, по спортивному колючим і трохи нахабним клубом, якого всі почнуть знову боятися і поважати. І щоб гравці були завжди у собі впевнені, що Шахтар вони завжди обіграють. А на автобусі хай катається бувщий тренер.

Написав я своі побажання і раптом згадав, що я сьогодні не ходжу на стадіон і не приймаю участі у фінансовій підтримці клубу і згідно градаціі хазяіна команди не маю права щось про неі обговорювати з своіми колегами- блогерами. Подумав і зрозумів, що віддаючи належне великій роботі хазяів команди по утриманню клубу, я теж маю право на свою думку. Бо ходив на футбол в Києві, коли сьогодняшні хазяі ще не народилися, платив все життя різні податки, з яких команда утримувалася у іі найкращі часи , а сьогодні завжди вчасно плачу за електроенергію. До мене претензій не може бути. З великою повагою до всіх.