Перекреслити... весь негатив!

Це було чудово – свято Незалежності і... свято футболу! Матч «Динамо» – «Олімпік». Ці два свята ніби об’єдналися, аби переплавитися у... святковий, переможний результат. Певна річ, для «Динамо». Але чи удасться його досягти? Результат виявився святковим лише наполовину.

Призначення Михайличенка головним тренером «Динамо» було не для всіх динамівських болільників переконливим.

Вадим Євтушенко тримався у тіні, так би мовити, на другому плані. При цьому вигляд мав ще замашніший, але, можливо, трохи побоювався каверзного запитання від підступних журналюг – ви, мабуть, дядьку, дуже любити вареники їсти?!

В руках у Євтушенка була папка з якоюсь, скоріше всього, дуже вже доречною інформацією, а усмішка на його приязному обличчі ніби говорила – а удома... у сейфі... подібної інформації ще більше! Отож вигляд у динамівського тренерського штабу усе ж був переконливим і залишалося лише підтвердити цю переконливість грою команди.

У цей святковий день «Динамо» безперечно заслуговувало на перемогу. Але вся біда в тому, що «Олімпік» не менше заслуговував на нічию.

Матч був хвилюючим, привабливим видовищем. Кожна з команд змогла сповна виявити свої морально-вольові якості. Щоправда хтось усе ж може висловитись і так:

– Ще десяток таких привабливих видовищ, і у нас зовсім не залишиться надій на перемогу в чемпіонаті!

Але не будемо поспішати з висновками.

У грі «Динамо» прослідковувались тенденції, започатковані ще Хацкевичем. Але були і нові акценти. З’явився на полі Кадірі, найсвіжіший з динамівських легіонерів, який донедавна ретельно досліджував – а чи зручна для сидіння лава запасних.

І те, що цей гравець вийшов на поле – правильно. Легіонери мають бути кращими у команді, а інакше – для чого їх купувати?! Отож хай вийдуть на поле і продемонструють свою кращість. А наші гравці хай дивляться і вчаться. Ну, якщо є чому вчитися... А якщо вчитися нема чому, то можуть і не вчитися.

Кадірі, вийшовши на поле, показав себе умілим у оборонних діях. При найменшій можливості намагався бити здалеку. І хоч цей гравець і не влився ще по-справжньому у гру команди, але у грі в середині поля почувався, як риба у воді. Отож і враження було – такого гравця «Динамо» не вистачало. І виникало здивування – а чого ж його так довго і послідовно маринували на лаві запасних.

Динамівці намагалися вести боротьбу «на другому поверсі» у карній зоні суперника. Результату це не дало. Але підхід правильний. В умовах насиченої оборони це може бути ефективним. Динамівці при кожній нагоді старалися бити здалеку і це теж необхідно. «Динамо» атакувало, активно використовуючи фланги. І це теж добре.

Чого не вистачало «Динамо»? Непередбачуваності у грі. Уміння створювати «вільні» зони, змінювати акценти у атаці.

Бо частенько далекі передачі (а це дуже ефективна зброя при умілому використанні!) або приводили до втрати м’яча, або перед гравцем, що одержав м’яч, відразу ж з’являлися двоє-троє суперників і ефект від передачі був майже нульовим.

Якщо згадати, скажімо, матч «Еспаньйол» – «Зоря», то там гравець іспанської команди, одержавши м’яч після далекої передачі, опинявся у вільному коридорі для руху і мав певний інтервал часу для дій.

У динамівців у грі з «Олімпіком» у подібній ситуації ні вільного коридору, ні часу здебільшого не було. Чому так? Ну, мабуть є якісь причини.

Нині «Динамо» – добре зіграна команда з немалими можливостями. У команді ціле сузір’я талановитих гравців. Але цим талантам ще треба по-справжньому розкритися. Та і в саму структуру гри команди треба внести нові і суттєві акценти.

Перекреслити весь той негатив, що накопичився у сприйнятті динамівської гри за останній час, звичайно ж, можна. Чим саме?! Послідовним і вдумливим креативом. На це і сподіваймося!

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости