2) Прихід Газаєва - прихід Дель Боске - формування кістяка команди на багато років у Динамо (Ярмоленко, Хачеріді) - формування "Галактікос" - причина невдачі Газаєва - банально "злитий" "дідами" клубу і тими, хто на попадав в основу (Несмачний, Гусєв, Алієв, Мілевський і компанія...) і не витримував фізичних нагрузок, Газаєв хотів повторити або й перевершити успіх з ЦСКА, оскільки бачив такий потенціал у гравцях. - Дель Боске був злитий гравцями команди, які не попадали в склад через супер-зірковий статус гравців-новачків - володарів золотих м'ячів, які частенько попадали в склад лише через рекламну кампанію (Роналдо, Зідан, Фігу і Оуен), саме в цей час почався відносний занепад, оскільки гра команди перетворилась на гру індивідуально сильних гравців і весь результат почав триматись на ній.
3) Повернення Сьоміна - повернення Капелло - провальна трансферна кампанія - провальний результат у обох.
4) Прихід Пелегріні - Прихід Блохіна - фантастична трансферна кампанія (Драговіч, Велозу, Віда, Ленс, Беланда, Мбокані, Мехмеді, Рафаель) - (Кака, Роналду, Алонсо, Бензема, Альбіоль, Гранеро, Арбелоа) - "нові Галактікос" - і тут дуже хотілося б наголосити, саме Блохін і саме Пелегріні ставили ГРУ команди, хоч обидві команди провалили сезони, але вони показували дійсно гру, всього лише потрібно було зачекати і як любить говорити керівництво - "терпеть". У динамо був сильний ЦЕНТР поля, де кожен гравець ЗНАВ, що йому робити, і за що він відповідає - Сидорчук - чистий опорник і жорсткий гравець, Велозу - розпасовщик і "світла голова", Аруна - бокс ту бокс. Але стався майдан, Фірташ і інші олігархи "засіли на дно" і гроші закінчились.
5) Прихід Реброва - Прихід Моуріньйо - в Динамо потрібно було "розгрузити зарплатну відомість" , тому була дана команда не підпускати в основу дорогих гравців, щоб не виплачувати їм бонуси по контракту і по можливості продати їх, а якщо і підпускати, то тих. хто погодився на перегляд контрактних умов. САМЕ тут Ребров почав виїжджати на збудованій команді Блохіна, перший сезон пройшов на УРА, поступово Ребров був змушений підпускати "талантливую молодежь" і "динамовские сердца" - Беседін, Буяльский, Рибалка, Гармаш. Гра команди цілковита залежала від гри Хачеріді-Драговіч-Віда у захисті та від гри Даніло Сілви і Ярмоленка в атаці - 90% атак йшли через взаємодію цих 2 гравців. З відходом Драговіча, Віди, Даніло, Ярмоленка - гра команди ВМЕРЛА. В Реалі - була аналогічна ситуація - з кожним сезоном гра, побудована Пелегріні все більше збивалась на взаємодію Марсело-Роналду, а через любимчиків Моуруньйо потім зовсім поникла.
На цьому хотів би закінчити порівняння - ті, хто вдумався, зрозуміли суть, а хто ні - Я хотів донести, що будь яка команда, незалежно від тренера має мати:
1) ЛІДЕРІВ на полі і поза ним, у кожній ланці , тобто їх має бути як мінімум 3 - Ярмоленко, Хачеріді
2)Таких гравців, що "ДЕЛАЮТ РАЗНИЦУ" - у нас це були ЯРМОЛЕНКО, Драговіч, Хачеріді, Ленс, Велозу, ДАНІЛО СІЛВА, а ше Раніше - Белькевич, Рінкон, Бангура
3)Карт-бланш тренеру, і не на словах, а карт-бланш, щоб він міг сам вибирати склад, а не ставити "священних корів" - у нас таких наразі 5 (Бурда, Кадар, Буяльский, Гармаш, Циганков), неважливо скільки і як вони лажають, але в вирішальні ігри грають саме вони і саме в них і є головна нинішня проблема - відсутність ЦЕНТРУ - "мозку" команди в захисті і в центрі поля.
Замість сильніших на своїх амплуа Цитаішвілі, Попова, Алібекова бігають ці Шаблієві друзі, і доки ці 5 людей не підуть з основи - я результату не очікую
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
× 1
Загрузка комментариев
