Усміхнутися... на політичну тему!

До тем політичних ставишся з певною осторогою, бо не знаєш, чого від політиків і від політики чекати. І в той же час добре розумієш, що і самим політикам нелегко. І вони самі потребують і співчуття, і розуміння з боку суспільства. Бо і політики, мабуть, не завжди чітко усвідомлюють, чи їх уже загнали на слизьке, чи тільки збираються це зробити.

Не маючи схильності у своїх літературних спробах до ядучої сатири, хотів би запропонувати вашій увазі кілька іронічних мініатюр. І написані вони не скільки у намаганні когось у чомусь переконати, скільки, бажаючи самому, ну, хоч трохи щось зрозуміти. Ось хоча б такі кілька рядків.

Чи зручно

Ото ж бо... самміти завзяті!

А ми їм... раді чи не раді?!

О, так... проблеми є сердиті!

І виника питань багато.

Хоч м’яко нам вміють стелити,

Чи зручно потім нам лежати?!

Бувають теми, про які нібито мовчать. А потім... як заговорять! Про це і наступна усмішка.

Пропадуть

Степан і невгамовно, і завзято,

Бо є все ж і питання непрості:

– Електрику в сусіда купувати?

А коли він... агресор! Що тоді?!

Обгрунтувати?! Гнату – справа звична...

Ото ж конкретно й чітко саму суть:

– Вампіри у нас є... енергетичні...

Вони без кіловатів – пропадуть!

Оцінка ситуації дуже залежить від того, а хто ж саме її оцінює. Бо оцінки бувають різні. Ось тут нам, виборцям, і доводиться згадувати про те, що у кожного з нас має бути... ну, хоч якась – але ж власна думка!

Яка б не була

Ну, а Степан – це ж вир... це шквал!

Хоч і не звик здіймати бучу...

– Буває, що не до похвал!

Бува, що критика разюча...

А у Дмитра репліка зла

І навіть трохи сумовита:

– Яка б клоака не була,

А її можна розхвалити!

А політиком бути усе ж – може не кожен! Бо потрібно мати і власні переконання, і уміти їх відстоювати. Та і хороший фізичний стан – річ далеко не зайва.

Хоч не йди

А Гнат цікавиться... Авжеж...

Прогавить?! Ні в якому разі!

– Ти з поліклініки ідеш –

Болячка все ж... якась знайшлася?!

А Гриць відвертим був завжди –

І нині, і в часи минулі!

– Ну, хоч в політику не йди –

Повільно скручується дуля...

Афоризми під рубрикою «Політикізми» уже з’являлися і у моїх книгах, і у нашій парламентській газеті, і на інтернетних сайтах. Але пишуться і нові твори у цьому напрямку. Бо, мабуть, це цікаво – ну, хоча б самому автору.

Політикізми

У політиці – гав ловити не можна! Поки обиратимеш, у яку калюжу сісти, то й усі калюжі можуть виявитися... зайнятими.

Шановні виборці! Обираючи чергового «кота у мішку», пильно придивляйтесь – і який мішок, і чи гучно вищезгаданий кіт нявчить... Мало інформації для того, щоб прийняти рішення?! А її більше і не буде!

То що скажете – політики лицемірні? А, може, вони у цьому напрямку ще... дуже і дуже не допрацьовують!

Та трапляється чомусь, що законопроект – усе ж не вибився... у закони! Хоч і дуже уперто вибивався... Ось так!

У політиків в’януть вуха – від чужих політичних програм! А до своєї – можна і не прислухатися.

Так, вибори – це нелегко... Але ж виборець робить (і дуже нелегкий!) вибір мало не щодня: ну, скажімо... пити пиво чи газети купувати!

Політика – річ і сувора, й непроста... Але ж і вона дає нагоду усміхнутися!

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости