Вістря динамівського пошуку

Отож Туреччина. Матч «Динамо» – «БАТЕ». Що ж це – генеральна репетиція футболу чи усе ж… сам ФУТБОЛ?! Глядачів нема, але глядачів загалом немало. Більше тридцяти тисяч спостерігає за матчем, як повідомив коментатор інтернетної трансляції.

І загалом треба сказати, що подібні матчі – це як… творча лабораторія для тренерського штабу.

Але ж робота у творчій лабораторії процес доволі інтимний, про який особливо не інформують. Ось прийде пора офіційних матчів – ну, вже тоді… Та і саме запрошення до творчої лабораторії це певний ризик. Мовляв, подивіться – як і над чим тепер ми працюємо.

Звичайно ж, всі карти це не відкриє, але ж є можливість… ну, в міру сил… зорієнтуватися у ситуації. Ставлення до гри команди критичне, отож – чи не буде ще більшої критики?! Мовляв, не там копаєте, де треба…

Але ж без ризику і пошук неможливий. А для «Динамо» нині – саме час пошуку… Час відкриття своїх поки що прихованих можливостей. Робити якісь висновки після таких контрольних матчів, може, і зарано, але чого б і не поміркувати?! Чого б і не викласти деякі думки, які при цьому виникли.

Отож… як був забитий гол?! Після передачі з флангу… Передачі з флангу – це ефективно! Але гра у захисті багатьох команд (до речі –українських команд!) стала значно активнішою. І пройти по флангу інколи – ще важче, ніж заходити до карної зони, коли захисні дії здійснює мало не вся команда. А передачі з флангів у «Динамо» були. І досить ефективні.

За рахунок чого?! Активніше і динамічніше почав діяти півзахист киян. Дві-три передачі (у тому числі – і передачі на далеку відстань!) і вже м’яч на іншому фланзі. І вже у суперника виникають питання – а який же фланг стерегти? Чи стерегти обидва фланги?!

Отож гра з боку киян стає непередбачуванішою. Стає і справді… грою.

Удари здалеку?! Їх було небагато. Але вони були усе ж влучними і загрозливими. Та і самі гравці діяли рішуче, бо відчували – тут думати довго не можна. Удари здалеку – вельми ефективна зброя, але складається враження, що її використання відбувається більше усе ж внаслідок продуманих і награних дій, а не особистого експромту. Може, саме тому подібних ударів було і так мало.

Те ж саме стосується і атак на «другому поверсі», яких, на жаль, у цьому матчі і зовсім не було. А гра на «другому поверсі» може бути ефективною саме в українському чемпіонаті, де немало команд захищаються мало не усією командою.

Ефективними можуть бути також індивідуальні дії гравців, коли вони здійснюються поблизу штрафного майданчика. І такі дії були продемонстровані Вербичем і Дуелундом. Саме для таких дій і потрібні технічні бразильці, щодо яких у «Динамо» на даний момент… певне несприйняття.

Та і «підкручених» передач з боку киян не було. А це засіб, що активно (і ефективно!) використовується у сучасному футболі. Чи пошук у цьому напрямку – не ведеться?!

Коли кияни забили гол, їх суперники (дарма, що матч контрольний!) активізувалися і з часом зрівняли рахунок. Так, гол був з пенальті… Так, пенальті був непереконливим і для коментатора, і для глядачів. Але ж гравець команди суперника спочатку вийшов на ударну позицію. А вже після цього – можна було і падати…

Кілька слів щодо гри «Динамо» після того, як кияни відкрили рахунок. Динамівці намагалися тримати м’яч, не віддавати ініціативу. Діяти прагматично – ви програєте? Отож забирайте м’яч… Атакуйте! А ми будемо атакувати, коли ви відкриєтеся… І це було нібито ефективно. А потім пішла азартна гра у стилі Хацкевича – атака на атаку… І відповідно – пенальті.

Це щодо надійності досягнення результату. За Лобановським.

Отож – що це було? Репетиція футболу чи… вже сам ФУТБОЛ?! Ну, скоріше… передчуття ФУТБОЛУ. Передчуття футбольного свята! Яке… дай, Боже… щоб було для нас веселішим, аніж у часи попередні.

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости