Коли говоримо про болючі проблеми своєї країни і про події у ній, то варто було б і порівняти – а як щось подібне відбувалося десь і колись. Скажімо, а як там у Америці. Країна це з немалим досвідом демократії і немалими суспільними досягненнями. А демократія – це ж лише механізм, що дозволяє вирішувати проблеми тієї чи іншої країни.
Або механізм працює і проблеми вирішуються. Або навпаки. І тоді механізм (як казали у мої студентські роки про той чи інший радіоелектронний пристрій... ну, наприклад, підсилювач або магнітофон!) просто... не фуричить.Як мислять у Америці... ну, виходячи з того, що доводилося чути і колись читати... у напрямку – кого ж обирати президентом?! Або можливий кандидат – людина, що знаходиться, можна сказати, «неподалік від керма». Це або хтось з сенаторів, або той, хто попрацював десь в урядових структурах. Або це, так би мовити, людина, що знаходиться «від керма на віддалі». Це або хтось з губернаторів штатів або, скажімо, як Трамп – бізнесмен і шоумен.
У кожного варіанта є свої плюси і мінуси. З точки зору виборця, певна річ. Щодо першого варіанта. У такої людини певний досвід в управлінні державою. І вона дуже сильно не накосячить. Але ж такі хлопці і дівчата можуть вести себе, так би мовити... як жирні коти. І надто вже тягнучи ковдру на себе, можуть і забувати про виборців. І якщо люди першого варіанту надто перегнуть палицю щодо цієї тенденції, то тоді і диригенти від політики, а потім вже і виборці згадують про другий варіант.
Люди, що йдуть по другому варіанту, досвід можуть мати. Але недостатній. І це може призводити до помилок. Але такі люди з точки зору виборців... так би мовити... вибачайте за слово... ще остаточно не спаскудились. І виборці покладають на це надію.
Отож не акцентуючи увагу на вищій математиці політичного мислання, перейдемо до простенької арифметики. Скільки в Україні президентів?! Шість... З них тих президентів, що були до обрання «неподалік від керма» – п’ятеро... А той президент, що до обрання був, можна сказати, «від керма на віддалі» – лише один. Шоумен, що досвід у політичній сатирі має, а у політиці не дуже.
Те, що, обираючи на роль кандидата (ну, за другим варіантом...), не робили акцент на когось з обласних керівників – зрозуміло. Області різні. Людину, авторитетну на Закарпатті, на Харківщині можуть не підтримати і навпаки.
Мені згадуються не останні, а попередні президентські вибори. У рамках цього заходу в Черкасах «гастролював» Віталій Кличко. Помітно було, що він усе ж не видатний оратор. Але і у цьому розумінні підготовка у нього була належна. Йому задали питання:
– Ви видатний спортсмен... відома людина... Але що ви можете в управлінні державою?!
І Кличко відразу ж відповів:
– Щоб стати чемпіоном, треба, щоб поруч була надійна команда. І щоб кожен з них був кращим у своїй справі.
Відповідь звучала дуже переконливо. Ну, хоча б тому, що у нас в Україні, на жаль, більше орієнтуються не на кращих, а на з якоїсь причини потрібних.
Кращими кращих називають не зразу, до них придивляються. Кращим не показують на двері при перших неприємностях. Кращі і самі знають, що варто говорити... а що не слід. Що варто робити, а де слід і подумати.
Але у Кличка уже був політичний досвід.
У Зеленського такого досвіду не було. І з політичними гастролями по областях під час президентської кампанії він, здається, не їздив. І подібних питань йому не задавали. Мабуть, іміджмейкери, що його розкручували, та і він сам на це просто не зважились.
І ще. Буду вкрай суб’єктивним... а то і зовсім помилковим! Яку б високу посаду не займала людина, вона тільки – ланка... у немалому ланцюгу. І щодо того – бути кандидату кандидатом! Чи ні... – приймають рішення не тільки сам кандидат, а й інші. Може, хтось, сприяючи висуванню кандидатом у Президенти популярній, талановитій, але ще до певної міри недосвідченій у політиці людині, і розраховував на те, що вплив найближчого оточення на свіжоспеченого Президента буде значно більшим, ніж у подібних випадках. Тобто до певної міри враження, що не тільки Президент обирав собі команду, а і його найближче оточення, можливо, підбирало... ну, можна сказати, привабливе обличчя для майбутньої рекламної кампанії.
Але це лише припущення. І не будемо втрачати надії, що наш президент, як людина талановита, зможе повести себе, як досвідчений гравець, і у найтяжчі хвилини, що випадатимуть на його долю.
І трохи гумору. :) :)
Володимир Даник
ВИМОГЛИВИЙ ПІРАТ
Пірат, такий нівроку собацюга,
Питав свого хазяїна і друга:
— Хазяїне, обідав ти сьогодні?
— Ні, не обідав. Я іще голодний.
— А снідав ти, хазяїне, чи ні?
— Не до сніданку все було мені.
Пірат подумав і здвигнув плечима,
Сумними дуже глянувши очима,
А потім вже сказав, темніший ночі:
— Мені дай їсти, ну а сам — як хочеш...
СЛУГА «НАРОДУ» (пародія)
Слуга у пана чи слуга народу
Знайшов питати у прем’єра моду:
— Сьогодні вкрали Ви собі хоч трохи?
— Ні! Я не вкрав сьогодні ані крохи. (Це суржик, але саме це слово вживав колишній прем"єр)
— А завтра Ви вкрадете щось чи ні?
Не до крадіжок зараз вже мені!
Слуга побачив, що прем’єр бо дивний:
Він несучасний і непрогресивний.
Сказав слуга: — Щоб з Вами не пропасти,
Як сам не в змозі, дайте мені вкрасти!
15.02.2020р.
Оскільки ти згадував Віталія Кличка, то...
Володимир Даник
ЛЕВ БЕЗ ГРИВИ
Якось по лісу Лев без гриви біг —
Чи вилізла, чи хтось її обстриг...
Коли це зирк: аж Вовк спіймав Зайчатко.
І Лев його закликав до порядку:
— Та що ж це робиш ти, такий-сякий?!..
— А Вовк: — Іди собі! Ти хто такий?
— Я — Лев! Хіба не бачиш, нечестивий?
— Який ти в біса Лев, як ти без гриви?
Тут Вовк таку отримав прочуханку,
Що вив від болю аж до ранку...
ЛИСИЙ МЕР (пародія)
Йшов по столиці якось лисий мер —
Чи полисів, чи хтось волосся спер.
Зирк: Ляшко вилами копає грядку.
Кличко його закликав до порядку:
— Та це ж Хрещатик! Ти хіба сліпий?
Ляшко: — Розумнику, ти хто такий?
— Я — мер! Хіба не бачиш, язикатий?
— Який ти в біса мер такий патлатий?
Боксерська гідність хамства не стерпіла —
Ляшка на вили посадила...
14.02.2020 р.
І невеличка пародія на мого друга світлой пам"яті Миколу Максимова.
Микола Максимов
***
Краще будь простим світилом
В області брутальності,
Ніж заслуженим дебилом
В сфері геніальності.
*** (пародія)
Краще бути сильним мером,
Живучи в реальності,
Ніж нікчемою прем’єром
З відчуттям летальності.
18.03.2020 р.