Отож зелене і чорне... Зелений колір життя... Зелена трава футбольного поля і... потемнілі барви грози. Але це було уже у перерві. А спочатку хмари тільки збиралися. На небі і на футбольному полі. Бо обидві команди – і «Зоря», і «Динамо» – грали і вельми активно, і досить обережно водночас.
Глядачів на стадіоні в Запоріжжі не було, а ось глядачів біля екранів було – більше п’ятидесяти тисяч… Цілком пристойна аудиторія для футбольного матчу, що є подією.
А матч – таки був подією!Головні тренери обох команд дуже хвилювалися і це було помітно. Навіть було враження, що коли б трибуни (пусті внаслідок вірусних обставин…) були переповненими, то, можливо, це б суттєво заспокоїло кожного з них.
До певної міри заінтригував коментатор, висловивши думку, що «Зорі», краще, ніж комусь в українському чемпіонаті, удається такий елемент сучасного футболу як пресинг. І аргументував це так – команді-суперниці цієї команди удається зробити, як правило, не більше 5 передач і м’яч… внаслідок пресингу вже втрачається.
Однак, якщо згадати, скажімо, вже давні матчі з «Еспаньйолом», то там іспанці могли дозволити значно більшу кількість передач і пресинг від «Зорі» не завжди спрацьовував. Але від тих поєдинків часу минуло вже немало і можливо луганчани багато чому навчилися. Бо і у вищезгаданому матчі з «Динамо» команда постала як добре організована і збалансована структура.
Виникало занепокоєння, коли гравці «Зорі» починали пресингувати динамівський захист. Бо у цьому випадку будь-яка неточність, будь-яка помилка могла б обійтися дуже дорого киянам.
Після тривожної перерви, що затяглася, характер гри змінився і тут уже на передній план вийшло уміння гравців брати на себе ініціативу і самостійно досягати успіху.
Грози у навколишній природі уже не було, але гроза завирувала на футбольному полі. Спочатку успіху досягла «Зоря», коли активні дії одного з її гравців привели до пенальті. Який і був упевнено реалізований.
У матчах гострих і принципових, що мають немале значення, інколи один забитий м’яч усе і вирішує. Але цього разу сталося не так. За півгодини до завершення матчу у динамівців на поле вийшли три помітні і креативні гравці – Вербич, Де Пена, Циганков. І це дало результат.
Сила «Динамо» виявляє себе тоді, коли у гравців є простір і вони можуть розігнатися, поставивши тим самим непрості питання обороні суперника. І саме так і було у другому таймі цього поєдинку.
Дуже красиво і майстерно забив гол зі штрафного Віктор Циганков. Та і Буяльський, і Де Пена забивали і уміло, і переконливо.
Не могли не бентежити і ті моменти, коли дехто з футболістів демонстрував надто вже грубу гру. І це могло обернутися для їх суперників травмами. Бо якщо на поле виходять одні з кращих команд України, то вони і повинні усе ж – бути кращими! У майстерності, певна річ.
Нині «Динамо» перебуває у стані активного пошуку своєї гри. І такі нелегкі, вольові перемоги додають команді упевненості у цьому.
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
× 5
Загрузка комментариев
