На сьогодні ми маємо ситуацію, коли призначення головного тренера Динамо розкололо київських вболівальників на три табора.
Перший, найменший за кількістю, завзято розповідає, що з Луческу нас чекають перемоги і слава. Що Ігор Суркіс вперше розпіарив наш клуб і про нього зараз говорять усі вболівальники.
І взагалі, якщо вам щось не подобається, ніщеброди, то гуляйте вальсом.Другий, раціональний, бухтить і кряхтить, як старий дід, розказує, що "раніше такого не було", але що поробиш, Румун вже тренер, Суркіс вічний президент і будемо приймати життя таким, яке воно є насправді.
Третій табір галасує, репетує і має на це повнісіньке право: ворог в тилу! Вони боряться за свої права - обіцяють не вболівати за клуб, або хоча б не ходити на футбол (але коли це хвилювало Суркіса?), писати гнівні коментарі в інтернеті і просто мати свою власну незалежну позицію.
Особисто я хочу бути чесним перед самим собою. Я був проти приходу Хацкевича і Михайличенка і час з результатами показав, що я був правий. Звісно, я не перестав вболівати, хоча, відверто кажучи, на стадіон ходити став менше. Для мене очевидна ситуація, що за Динамо я продовжу вболівати, але критика Суркіса чи Луческу буде найбільша за мою тридцятирічну вболівальницьку кар'єру. Якщо цей тандем приведе нас до неймовірних успіхів, тоді я визнаю свою неправоту. Але, щось мені підказує, що вибачатися не прийдеться...
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости