Коли потрібна перемога

Отож матч «Динамо» – АЗ. Ну, хтось же має перемагати... Навіть тоді, коли у обох команд, що беруть участь у протистоянні, є свої переваги, є свої козирі.

АЗ – ну, це ніби футбольний інкубатор, де вирощують таланти для більш замашних чемпіонатів і більш помітних команд. Отож такій команді треба у кадровому розумінні.

.. так би мовити, ризикувати. Щоб молоді таланти могли себе виявити і сповна продемонструвати, що вже чогось навчилися у футболі. І це виявляло себе, можна сказати, і у географії. Коли на поле виходили, скажімо, і японець, і марокканець. Гравці, що і вже щось уміють, і вік їх за футбольними мірками вельми перспективний.

А які гравці можуть викликати підвищений інтерес відомих клубів?! Форвард... пізахисник атакувального плану... захисник, що уміє ефективно підключитися до атаки. Та і гра команди має бути... з акцентом – на атаку! Щоб молоді таланти були помічені. А потім і придбані, певна річ.

А що у голандському АЗ і справді ж таланти, можна було відзначити хоча б за таким. У грі «Динамо» – «Десна» гра була більш згущена, більш контактна. У обох команд. А у матчі «Динамо» – АЗ голандці почували себе значно вільніше. І вплив пресингу на них був менш ефективним і разючим. А все ж...

Згадуючи минулорічні матчі «Динамо» з бельгійським «Брюгге», слід сказати, що бельгійці тоді на флангах себе досить вільно почували. Набагато вільніше, аніж почувалося, скажімо, Циганкову у матчах національного чемпіонату, де його свої, до болю рідні, українські захисники пресували... ну, дуже з великою увагою.

А ось команді АЗ у матчі, що минув, великої волі на флангах не давали. І це і виявило себе у тому, що хоча ігровий натиск був таки досить суттєвий, а з гольовими моментами у голандців... було значно важче.

Вражали підкручені передачі команди АЗ з флангу на фланг. Передачі, що змінювали напрямок атаки. Передачі точні і ефективні. Цьому варто усе ж... і повчитися.

Для «Динамо» у всі часи був і важливим, і суттєвим – рівень організації гри! Отож і теперішній матч з голандським АЗ був до певної міри... іспитом з цього нелегкого предмета.

Що хотілося б відзначити?! Супряга, нібито єдиний форвард у команді, який виходив на поле – зміщувався на лівий фланг... А не діяв постійно у центрі. Але ж на правому фланзі активно діяв Жерсон Родрігес, якому Супряга ніби звільняв трохи простору... на футбольній сцені. Це і згадалося тоді, коли Родрігесу удалося відкрити рахунок.

Коли ж Супрягу під кінець матчу замінили, була передача з правого флангу, на яку вийшов Шапаренко, забивши гол. Передача, на яку по ідеї мав би виходити Супряга.

Згадалося, як рішуче Карлос Де Пена кинувся у підкат, зупиняючи атаку суперника. А латиноси загалом не надто активно завжди брали участь у відборі м’яча. Отож і висновок – і щодо цього у команді відбулися певні позитивні зміни.

І Миколенко, і Караваєв раніше виявляли себе, як захисники, що активно атакують на флангах. Нині ж цього майже не було. Згадалося, як колись переглядаючи гру хорватської збірної, помітив – манера гри Срни у «Шахтарі» і у збірній дуже відрізняється. Отож і один і той же гравець у один і той же час може грати по-різному. Але кожного разу ефективно.

А що ж далі?! Або австрійський «Рапід», або бельгійський «Гент»... Обидва варіанти цікаві. Особливо другий, бо бельгійський і голандський футболи близькі за своїми мотивами і суттю. Подивимось, хто ж трапиться і як удасться тоді зіграти.

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости