Давайте заспокоїмось...

Я думаю, що можна привітати всіх вболівальників Динамо за вихід улюбленої команди в груповий етап ЛЧ. Такому Генту тяжче програти, ніж виграти. Будемо дякувати бога і жереб, що нам дісталась розібрана якраз команда, яка сама ще не знає в який футбол вона хоче грати.

Парад – алле, фанфари, туш, салюти по першому розряду, подіум з супер-моделями і т.

д. швидше за все відбудуться в Києві через тиждень. Та вже сьогодні чую радісне скандування, майже ейфорію про тренерський геній Луческу, завдяки тільки якому Динамо вже одною ногою в ЛЧ, а кишені Суркіса вже точно повняться на 25 млн. європейських тугриків.

«Тактична перемога», «історичний маршрут» , «видатний», «тренерська перемога», «геніально придуманий рикошет від Пластуна» і т.д. Так через багато років після Лобановського, після хвороби на динамівські серця, в Динамо з’явився тренер, якого можна хоч якось назвати нарешті тренером (як виняток був Ребров та ще й Сьомін першого скликання). Головна заслуга Луческу, на мою думку, що він зміг покращити психологічний клімат в колективі.

Друзі, заспокойтесь, чи як кажуть росіяни «уймитесь», бо ще нічого немає. Так гра Динамо хоч і зміюється, але зміюється не те що повільно, але якось без іскри, без почуття. Динамо змогло додавити розібраний Гент, як і декілька днями раніше ніякий Львів, лише після того, як у суперника був видалений гравець. Вчора це був знервованний Безух, який в найбільш відповідальний момент, коли Гент вирівняв гру і повів її під свій акомпанемент, підвів свою команду. Можемо подякувати йому, бо він підніс нам перемогу на тарілочці з голубою облямкою.

Та ось з сильними командами, з Шахтарем, наприклад, та навіть з рівними командами як АZ, нинішнє Динамо грає глухим другим, а то й третім номером. Може так й потрібно, але це якось не по - динамівські.

Друге. У нас ніхто, крім Циганкова, не може вести позиційні атаки. Працювати на контратаках ми можемо як олімпійські боги. Вчора, наприклад, лише в перші хвилин 20 –ть Динамо намагалось взяти гру під свій контроль, але після того, як бельгійці отямились вони й опанували полем гри й вели її до вилучення Безуса.

Давайте скажемо, хоч собі коханому, чесно, що лише вихід Циганкова та видалення Безуса переломило гру. Жерсон не може вести позиційну атаку, він хороший в відриві, в наскоці, а Шапаренко вчора провалився тому, що якраз не було через кого вести гру. Повторюю, лише з виходом Циганкова, щось почало виходити. Коли Віктор в формі він може самотужки витягнути гру, як це, наприклад, вийшло зі Львовом, але й у нього буває опукаються руки і гра не клеїться (гра з Десною, коли майже всі вболівальники криком кричали, що Віктора потрібно гнати в шию).

І третє, що мені абсолютно не подобається в Динамо від Луческу. Здається Динамо з команди мужиків потихеньку стає командою хлюпіків та невротиків, командою акторів тайсоновської школи і провінційного масштабу. Раніше це спостерігалось лише за де Пеною, але він уругваєць, який не може без самби та карнавалів, але корчитись від маленького дотику вже почав і Циганков, в якого цього ніколи не було. Згадайте як Віктор демонстраційно рухнув після дотику француза з Олімпіку, та й не відразу, а після роздумів про тяжку долю футболіста, нечебто його збив багатотонний МАН. Вірус Шахтаря, заражений Луческу, нині попав в здоровий колись організм Динамо. І наше Динамо - Динамо від Маслова, Динамо від Лобановського – стає Динамо від Луческу від фанфари Суркіса.

Друзі я вірю в Динамо, хоч і не вірю його президенту. Так буває. Кохаєш одну, а живеш чогось з іншою. Життя – буття, чорт його забери. І живемо від Оди до радості Бетховена («Радість, гарна іскро Божа!») до Траурного маршу Шопена, або навпаки.

Сьогодні вся ми щасливі. Та чогось і радісно, і сумно.

А так все добре. Ми однією ногою в ЛЧ. Вітаю….

З повагою,
Скіф.

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости