Читаємо - ...поезію!

Отож поезія... І чи треба її – читати?! Питання далеко не риторичне. Бо поезія краще сприймається на слух. Коли її читають – чи сам автор, чи умілий і небезталанний читець.

Згадалося… Колись (і це вже було давно...) мав можливість почути по радіо уривок з поеми видатного поета (один і той же уривок!

) у виконанні двох досвідчених артистів. І хоч поетичний текст був нібито один, але ж сприйняття почутого було суттєво різним. Бо кожен з артистів акцентував у одних і тих же рядках різні нюанси змісту. І це тим більше вражало, бо кожен з виконавців був майстром-читцем і помітною творчою особистістю.

Поезію... ну, щоб вона викликала інтерес... треба для себе відкрити. Тобто відчути, що написане усе ж не тільки про те, що було... з кимось... десь... колись... а і про те, що відбувається чи відбувалося – нині... тут і тепер! Тоді поезія буде цікавою для читача.

У творів поетичних по суті... дві складових. Це уміння володіти словом і емоційність, хвилювання, у слові закладені. Бо поети – люди чутливі... І до власних почувань, і до світу, що навкруги. Поезії суспільство масово може і не читати. Тоді, коли вона написана. Але суспільство з часом ще повернеться до схвильованих поетичних рядків, щоб усвідомити... щоб зрозуміти... а що ж саме відбувалося з ним, суспільством, у ці нелегкі роки. Бо це поезія – це пульс... Громадський пульс. У спокійну мить чи усе ж тоді, коли... усе навкруг вирує.

Поезія буває різна. Чи відверто прозора і традиційна – кому не прочитай, усім вона буде... так, зрозумілою... але чи близькою?! Є поезія дещо ускладнена. Коли від читача потрібен – крок назустріч! Щоб відчути, що, бува, не надто зрозумілі рядки – це про добре знайоме нам життя! Те, що було... чи тепер... чи колись... але таки з нами.

Але яким би авангардистом і експериментатором не був поет, та вірші ним прочитані усе ж будуть сприйняті добре навіть аудиторією, далекою від поетичних пошуків. Коли вірші, певна річ, варті уваги. Бо люди відчують те хвилювання, що за римованими чи неримованими рядками. Інша справа, коли ці ж вірші будуть прочитані очима. Тоді і читачу бува нелегко осягнути і відкрити для себе прочитане. І відкриття творчості того чи іншого поета може відбутися далеко не зразу.

Колись, ще у пору літературного учнівства, запам’яталося, як одна талановита поетеса читала власні вірші. Поетеса, на жаль, померла зарано і її талант не зміг розквітнути так, як це могло б бути. Писала вірші вона у традиційному ключі і вони були зрозумілі якнайширшій аудиторії.

Одного разу поетеса читала написане голосно, дуже виразно, схвильовано. І реакція аудиторії була дуже живою і емоційною. Іншого разу манера читання уже була зовсім іншою. Вірші звучали тихо і ніби відсторонено. Але люди, що слухали їх цього разу реагували на поетичні рядки не менш схвильовано і чутливо. Отже, головне – емоційний і духовний заряд, закладений у вірші! А не манера виконання. Повинні – кричати... – своїм змістом самі вірші! А не та людина, що їх чита уголос.

Згадується і талановитий поет Сергій Руднєв, черкасець. Колега-спілчанин. Теж уже його, на жаль, немає поруч з нами. До речі – спортсмен. Займався у тому числі і боксом. Отож такий суворий вид спорту, а вірші у поета – і вдумливі, і квітучі. Поетична манера у нього була дещо ускладненою і в той же час глибоко закоріненою у народній пісні.

Читаючи вірші перед аудиторією, поет завжди намагався... ну, ніби налаштувати слухачів на сприйняття того чи іншого вірша. І вірші Сергія Миколайовича чудово сприймалися на слух, хоча при прочитанні очима вимагали від читача немалої зосередженості і уваги.

Коли ж Сергій Руднєв узяв до рук баян і частина з його віршів уже стала піснями, сприйняття їх слухачами було ще більш гострим і одухотвореним. Бо пісня – це і вірш, і мелодія. Це і манера виконання. Та і слова вірша, коли він звучить, як пісня, сприймаються і виразніше, і чутливіше.

Отож поезію (а у кожного можуть тут бути свої уподобання...) треба і слухати, і читати. Бо коли вірші неординарні, то це – шанс! Щось відкрити у навколишньому світі і, певна річ, у власній душі. Отож і не втрачаймо цей шанс.

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости