Що попереду?

Мені постійно, коли я намагався доказувати, що Динамо грає не в футбол, а в якийсь румунбол, шпиняли, що при Михайличенко ми не могли обіграти Колос, а нині вже граємо з Барсою та Ювентусом. Не буду писати, як ми грали з командами Мессі та Роналду, але за груповий турнір Динамо змогло лише обіграти середній, навіть для УПЛ, Ференцварош. І то тільки раз. І то – дома.

Не буду заперечувати, що Динамо від Луческу все ж виглядає якось більш структурнішим (не цікавішим, а структурнішим), ніж при Михайличенко. Головною відміною Динамо Луческу від Динамо Михайличенко/Хацкевича є то те, що кияни нарешті відмовились від тих пустопорожніх навісів (не прострілів, а навісів) в карний майданчик навмання, на «авось», щоб форварди там якось розбирались.

Така гра була візитівкою, як Хацкевича, так і Михайличенко. Але тоді був Бєсєдін, який вмів боротись за такі м’ячі, тому щось та й виходило. Тепер Бєсєдіна немає. Може тому й не було цих анархічних та антикварних навісів. І слава богу… Навчились хоч якось виходити з захисту шляхом коротких передач, забігів на вільне місце, але як мучились в атаці, так і мучимось, пріючи від безсилля..

І ось вчора ми знову граємо з цим «грізним» Колосом з Ковалівки. Чесне слово, якби не було цієї команди – її потрібно було б придумати, бо Колос – це контрольний зразок, це еталон для перевірки якості Динамо, як метроном для перевірки темпа в музиці.

І що ми побачили?… Жах? Якщо й не жах, то кошмар. І не з вулиці Вязів, а з Пущі Водиці.

Перший тайм – це пустота, вакуум думки. Колос навіть намагався давити наш захист. А Родрігес, до якого, як пишуть тут вболівальники та й багато журналістів, знайшов підхід хитрий румун, вкотре грав сам по - собі: красиво, але без толку. Та й кількість втрат м'яча на пустому місці зашкалювала. Чому? Що сталось? Поле? Чи технічна оснащеність гравців? Згадаємо "болонського" хлопчика Супрягу....

Другий тайм - це сольна арія арбітра Пасхала. Я завжди захищав цього арбітра. Навіть тоді, коли він поставив три пенальті в ворота Шахтаря. Я симпатизував йому (та й симпатизую), може тому, що він син мого товариша студентських літ, з яким жив один час в одній кімнаті гуртожитку. Але вчора Ігор Пасхал поплив. Поплив і зіпсував всю гру. Я думаю, тому що довірився ВАРу, Балакіну в будці, який весь час йому щось співав в вухо. І найбільш яскравим моментом такої втрати відчуття гри є відсутність покарання Луческу, який, як в старі добрі часи, вискочив на поле.

На мою думку всі проблеми Динамо почались, коли Луческу, як з бодуна, вирішив замінити добре граючого вчора Сироту на Караваєва. Я розумію, що він хотів створити ударний кулак на лівому фланзі Динамо (Караваєв, Шапаренко, Вербич), але вийшов пшик під гучні бурхливі оплески. Миколенко після того як перейшов на місце лівого центрального захисника 9 разів втрачав м'яча в другому таймі (найбільше), а Караваєв - 6 раз (другий за Миколенко).

Ця заміна аукнулась обома голами: спочатку Миколенко, не встигнувши ввійти в гру в центрі захисту, дав ляпаса Селезньову (нароком чи не нароком – сперечатися не буду, толку з такої суперечки нуль цілий і нуль тугриків), а потім Караваєв з Шапаренко почесним ескортом провели Антюха до свого карного майданчика.

Може вже пора подумати як Антюха поміняти на Родрігеса, навіть з доплатою.

Обидва голи, що були забиті в ворота Колоса були лівими, тими, що жоден нормальний арбітр не повинен був би зараховувати. Спочатку не було пенальті, бо Селєзньов, що відбив м’яча навіть не торкнувся Миколенко. Багато раз передивлявся цей момент і все більш, і більш впевнений в несуразності цього пенальті.

А другий гол був забитий після поза грою в Вербича. Можете побачити самі.

Якщо Ви передивляючись цю гру і після неї будете стверджувати , що гра Динамо змінилась кардинально, то задумайтесь, чому як і в липні Динамо не може обіграти цю середню, але добре збиту команду. Невже лише через втрату концентрації, як багато хто пише? Та чому раніше ми говорили про цю втрату концентрації лише на рівні ЛЧ, чи в ЛЄ, а тепер вже бачимо її в УПЛ, як задається питанням один з ТК?

Згадався старий одеський анекдот. "Ізя, ви вірите в реформи? У мого діда був бордель в Одесі, і коли у нього погано йшли справи, він міняв шлюх, а не переставляв ліжка!" А у нас ніхто, ніщо і нікого не переставляє.

Луческу, як не як свою частину роботи зробив, тепер за діло повинен взятись Суркіс. Три з половиною роки назад він на зміни від Реброва не наважився. І ці роки втрачені, як і 100 млн. євро… Під салюти і аплодисменти наших «друзів – суперників».

Що ж нині? Що попереду?

З повагою,
Скіф