Завершилась перша половина сезону для київського "Динамо". Спочатку кілька загальних міркувань за її підсумками.
Новий сезон команда розпочала з новим тренером. Тренером добре знайомим українському вболівальнику, адже довгий час він очолював головного конкурента по внутрішнім змаганням. Дуже ризикований крок керівництва клубу.
З іншого боку в часовому цейтноті, плюс не стандартні умови підготовки до сезону через епідемію, такий хід був цілком прийнятний. Щоправда, фанати не зовсім зрозуміли таке рішення.В підсумку результату досягли. Вихід в груповий турнір ЛЧ - був дуже своєчасним з усіх точок зору. І фінансово тепер клуб може почуватись більш впевнено і молоді гравці отримали можливість індивідуально зростати. Адже уже проглядалась стагнація. Молодь втрачає впевненість в своїх силах, коли результату не має. А де-які з них (ті що більш майстерні) починають шукати варіанти на стороні.
Бонусом став вихід до євровесни. Цьому посприяв і жереб (погодьтесь "Ференцварош" був не найгіршим варіантом), але і вміння скористатись нагодою заслуговує на хорошу оцінку.
Чемпіонат України також складається вдало. Тепер "Шахтарю" доводиться наганяти. В окремих матчах здається ніби можна було витиснути більше. Але це оманливе враження. Адже в такому щільному графіку, що був у гравців "Динамо" (матчі за збірну і короновірус не забувайте) без втрат пройти не реально.
По персоналіям
Томаш КЕНДЗЬОРА (23 матчі, 0 голів)
А все йшло до того, що Томаша продадуть. Як добре, що цього не трапилось, правда? Цьому звісно посприяв вихід в ЛЧ. Тепер новий контракт з ним підписано. Коли повернеться Тимчик - вже побачимо хто виграє конкуренцію. А поки Томаш - єдиний, хто зіграв всі матчі майже без замін. Це закономірно, адже він найбільш стабільний з поміж усіх. Не Лужний, але на фоні інших гравців далеко не найслабша ланка. Можна було з його вмінням десь і гол на стандарті забити. Та це вже я напевно забагато хочу.
Владислав СУПРЯГА (21 матч, 3 голи)
Луческу одразу сказав, що йому потрібен Супряга. З іншого боку з якісними форвардами був швах. І Владислав не може жалітись, що йому не довіряли. Всі отримали змогу побачити нападника на як то кажуть на тривалій дистанції. Зараз виглядає так, що краще б продали тоді. З іншого боку хто б грав? А так тепер не будемо себе корити, що відпустили таланта так швидко. Чи куплять його тепер? А чому б ні. Він молодий, певні здібності має, та ж "Болонья" і надалі зберігатиме інтерес. Чого бракує Владиславу? Гадаю старанності. Відсутність майстерності можна компенсувати бажанням. Не думаю, що фізично він не здатен робити більше прискорень. Що легше підтягнути фізику чи психологію? Це ще те питання.
Беньямін ВЕРБІЧ (21 матч, 3 голи)
До Вербіча підходимо за іншими стандартами. Так була травма на початку. Так грав він на не зовсім улюбленій позиції. Ще й багато було суперників найвищого рівня. І все ж це слабкі виправдання. Адже гравець досвідчений і вмілий. Це ми знаємо. Сподіваюсь після перерви він надолужить згаяне. І навіть компенсує те, що не додав восени. Команді це б дуже згодилось. Менше 10 голів за сезон - це не рівень словенця.
Микола ШАПАРЕНКО (20 матчів, 3 голи)
Ну що ж, Колю Луческу реанімував. Знайшов йому і місце на полі, і надав йому багато довіри. Це надихало і його, і нас. Навіть гол зі штрафного забив. Далі вже було не настільки яскраво. Під кінець накопичилась втома. Значить потрібно попрацювати ще більше над фізикою в міжсезоння. І з ударами з далекої відстані також. Бо півзахисник без удару - це великий мінус. А так з Шапаренко пов'язані великі сподівання. І у клубі, і у збірній.
Карлос ДЕ ПЕНА (19 матчів, 5 голів)
Уругваєць і Луческу підійшов. Дуже вдала знахідка клубу за критерієм ціна-якість. Є думка, що Де Пена - це не рівень "Динамо". Ліва нога лише. А цього мало. Не згоден. По-перше одне вміння, але якісне - уже дуже добре. Права Бекхема зробила з нього "зірку". Скажете, що не тільки. Та піар це потім, спочатку треба щось вміти на футбольному полі. По-друге - Карлос старанний, відпрацьовує на захист і психологічно завжди тримає високо планку. А це у футболі має не останнє значення. Ну а якщо з'явиться хтось, хто виграє конкуренцію у Де Пени - будь-ласка. Давайте, дерзайте!
Віктор ЦИГАНКОВ (19 матчів, 10 голів)
Чому Віктор постійно травмується під час тренувального періоду? Потім за рахунок матчів він набирає кондицій. І свої голи набиває. За збірну іспанцям який забив! Приємно, правда? Ми хочемо більше. З "Барселоною" і "Ювентусом" мав забивати. І він цього хотів, не сумніваємося. Можливо, ми за багато від нього очікуємо? Як на мене, Циганков - це не Ярмоленко, через якого будувалась вся атака киян. З іншого боку - це й не так і погано. Якщо в центрі поля гратимемо впевненіше, то ефективність гри Циганкова різко зросте. Не сумніваюсь.
Георгій БУЩАН (19 матчів, 14 пропущених м'ячів)
Одразу новий тренер дав нам зрозуміти, хто буде основним воротарем. Якщо Михайличенко ще давав порівну грати Бущану та Бойку, то Луческу зробив вибір чітко. Загалом довір'я виправдав. Дебютував і за збірну. Спочатку отримав повну торбу від французів, але потім була чудова гра з іспанцями. Не зовсім впевнено грає на виходах. Хоча має чудові фізичні дані. Десь психологія заважає. Та за останні сезони бачимо його постійний прогрес, якщо продовжить вдосконалення - будемо тільки радіти.
Олександр КАРАВАЄВ (19 матчів, 0 голів)
Таких гравців, не в образу буде сказано називають "затичками". В "Динамо" на пам'ять зразу приходять Дмитрулін, Гіоане. Вболівальники зі стажем згадають Андрія Баля. Така характеристика говорить про чималі вміння. І такий гравець необхідний тренеру. Адже постійно є травмовані, дискваліфіковані і є потреба заміни. В результаті Караваєв грає чи не найбільше в "Динамо". Але 55 матчів за півтора сезони і жодного забитого м'яча! Це ніяк не личить гравцю, якого не можна назвати "дерев'яним". А ще рік назад виглядало, що Караваєв буде основним правим захисником на ЄВРО. З сербами чудовий матч видав. Таке як з "Колосом" треба забивати 10 з 10. Хоча б у ворота влучати!
Ілля ЗАБАРНИЙ (18 матчів, 0 голів)
На мою скромну думку, Ілля - найкращий гравець першої частини сезону. Можливо таке враження від фактору новизни. Як колись нас вразили одразу Циганков і Миколенко. Через дефіцит захисників Луческу змушений був шукати варіанти. Приємно, що школа "Динамо" здатна виховувати таких гравців. Фактично з ходу Забарний став основним. І це у 18 років! Чим підкупає Ілля? В першу чергу психологічною стійкістю, що для захисника вкрай важливо. Та й м'яча він не боїться. А позиційно грає навіть краще за старших конкурентів. Нагадує Сергія Балтачу. Згідні?
Жерсон РОДРІГЕС (18 матчів, 4 голи)
Ніхто вже не сподівався, що побачимо Родрігеса у складі "Динамо". Списали. Та саме Жерсон забив надважливий гол Алкмаару. Як так трапилось? Посприяв дефіцит здорових гравців. Плюс Луческу знайшов спільну мову з Жерсоном. І все ж, коли почав набирати форму Циганков, позиції Родрігеса похитнулись. Ну що ж це конкуренція. Але чи погодиться з таким статусом сам Родрігес далі? І чи не вплине це на мотивацію.
Сергій СИДОРЧУК (18 матчів, 0 голів)
Наш капітан. Та лідерських якостей йому трохи бракує. Це не новина. В старанні йому не відмовиш. Якщо ж брати виключно футбольний функціонал, то для гри на цій позиції йому не вистачає вміння відбирати м'яча. А ще, коли фізично він підсідає, а це трапляється іноді, то потрапляє в запару. Хоче допомогти, але не встигає. І через це вилучення. Правда без нього стає ще гірше. Гадаю на цю позицію Луческу хотів би в першу чергу підсилення. І це не докір Сидорчуку. Він грає зі всієї сили. Просто більше він дати не в змозі.
Віталій МИКОЛЕНКО (17 матчів, 0 голів)
Вимушено велику кількість матчів зіграв в центрі захисту. Особливо це було важливо в кваліфікації ЛЧ. Та це обмежувало атакувальні можливості киян. Доводилось чимось жертвувати. Коли Миколенко остаточно повернеться на фланг, то це може позначитись на позиціях Де Пени. Два лівоногих на одному фланзі - перебір. Та нам потрібен справжній Миколенко, що називається на повних обертах.
Віталій БУЯЛЬСЬКИЙ (16 матчів, 2 голи)
У Луческу Віталій грав іноді навіть фактично другого нападника. Адже опорників часто було двоє. Через це 2 голи замало. Буяльський здатен на більше. В кінці ще й ребра Гармаш йому зламав. Є сподівання, що на весні Віталію буде більше щастити і він краще зрозуміє, як потрібно підлаштуватись до нових тренерських схем.
Олександр АНДРІЄВСЬКИЙ (15 матчів, 1 гол)
Незважаючи на довір'я тренера, Олександр ніяк не переконує в своїй необхідності в заявці команди. Забив перший гол за "Динамо"! Та від нього було більше очікувань. Та й прогресу особливо не видно.
Денис ПОПОВ (14 матчів, 2 голи)
Попов повернувся коли вже заграв Забарний. Довелося підлаштовуватись. Роль лівого центрального йому не зовсім підходить. Але головна проблема не в тому. Йому бракує правильного позиціювання. Денис дуже потрібен, адже нам бракує гравців, що можуть добре боротися на другому поверсі. Ще й великий плюс в тому, що Попов може й забити. Два його голи принесли "Динамо" дві перемоги. І я відверто дивуюсь, що хтось каже, що треба Дениса віддати оренду. Це смішно. З Поповим можна працювати і вдосконалювати його майстерність.
Володимир ШЕПЕЛЄВ (14 матчів, 0 голів)
Коли Володимир почав грати в основі "Динамо", сприйняття було загалом позитивне. Але вже минуло багато часу. Тепер ми хочемо від нього вже значно більше. Пом'якшувальним моментом може бути те, що він приєднався до команди пізніше (травма). Після відпочинку, з новими силами, Володимир має шанс краще вписатись в гру "Динамо". Характерна зовнішня холодність Шепелєва іноді дратує. Та це можна обернути і в плюс. Головне, щоб добре грав у футбол.
Богдан ЛЄДНЄВ (12 матчів, 0 голів)
Програє конкуренцію після повернення. Однак, на відміну від Цітаїшвілі, більше старається і Луческу в нього вірить. Це помітно. очевидно він бачить, що Богдан на тренуваннях показує свою майстерність. Лєднєв - один з не багатьох у кого поставлений удар. Гріх це не використати. В контрольних матчах Луческу спробує його вписати в командні дії.
Денис ГАРМАШ (10 матчів, 2 голи)
Ще одне не очікуване повернення з Туреччини! Хто б міг подумати. Ще до травми Буяльського почали його підпускати. А коли зламав Віталія, то сказали: "Вперед, тепер допомагай". І все ж не думаю, що ставка на Гармаша буде тривалою.
Олександр СИРОТА (6 матчів, 0 голів)
Дебютував у Михайличенка. Луческу спочатку також його кілька разів поставив в основу. Потім почалась ЛЧ. Там йому вже не довіряли. Гадалось, що хоч в чемпіонаті гратиме. Але й тут майже не отримав шансів. Якщо куплять центрального захисника, то доведеться Сироту віддавати в оренду? Схоже на те.
Руслан НЕЩЕРЕТ (4 матчі, 6 пропущених м'ячів)
Вимушено дебютував в ЛЧ. Проти "Барселони" показав високий рівень. Через кілька днів помилився на виході з "Шахтарем". Якщо ж підсумувати все, то вже реальний дублер Бущану. Ще й вік на його користь.
Георгій ЦІТАЇШВІЛІ (4 матчі, 0 голів)
І Луческу не бачить Георгія навіть в ротації. Що казати. Значить лише оренда.
Фран СОЛЬ (3 матчі, 1 гол)
При першій нагоді віддали в оренду. Очікувано. Прогадали з цим трансфером. Не проглядалось бажання у нього грати, докладаючи якісь зусилля. Невже чемпіонат Нідерландів такий слабенький?
Олександр ТИМЧИК (3 матчі, 0 голів)
Повернувся до Києва. За спиною гарний сезон в "Зорі". І напевно грав би. Та травма завадила. Вже навіть встиг зіграти за збірну непогано. Така доля футболіста. Повернеться - буде конкурувати з Кендзьорою.
Тудор БЕЛУЦЕ (2 матчі, 0 голів)
Протеже Хаджи і Луческу. Взяли подивитись. Одразу в бій не кидали. Пройде разом з командою тренувальний збір тоді й подивимось.
Мікаель ДУЕЛУНД (2 матчі, 0 голів)
Можливо новий тренер дав би більше шансів данцю. Та він ще й короновірус погано переніс. Ще одна трансферна невдача.
Артем ШАБАНОВ (2 матчі, 0 голів)
Луческу одразу дав зрозуміти, що Артем стає міцним "лавочником". Вийшов вимушено на "Барсу". На фланзі. Виглядав добре. Та чомусь більше все рівно не довіряли.
Денис БОЙКО (1 матч, 2 пропущені м'ячі)
Допоміг нам Денис, коли шукали заміну Шовковському. На перепутті. Тепер можна подякувати і відпустити. Але зарплата у нього не маленька. Хто зможе заплатити? Можливо когось і підшукають. Та й не відомо чи сам Денис хоче кудись переїжджати.
Артем КРАВЕЦЬ (1 матч, 0 голів)
Повернули Артема, адже був дефіцит форвардів. Але Луческу сказав, що зробить ставку на молодого Супрягу. Тому Кравець знову поїхав до Туреччини. Я гадаю, що це був найкращий варіант для всіх.
Назарій РУСИН (1 матч, 0 голів)
Навіть на лавку рідко потрапляв. Не думаю, що і після зими у нього буде багато шансів. Адже повертається ще й Бєсєдін.
Мірча ЛУЧЕСКУ
Досвідчений тренер. Прагматично дивився на можливості команди. Звісно він хотів би грати у більш яскравий футбол. Але через багато факторів це було не можливо. Емоційно надихав футболістів з перших матчів. Показував своє бажання перемагати. Постійно на ногах, підказки. Це дало ефект. В сучасних умовах такі тренери і дають кращі результати. Правда згодом емоційний момент сходить і все ж гравцям важливо бачити зацікавленість тренера. А ще якщо він може доступно пояснити, то ціни йому не має.
Чи сподівався Луческу на ще більше? Думаю що так. "Ювентус" і "Барселона" в сучасному стані не настільки грізні. За якісь очки можна було б зачепитись. Але Пірло перестрахувався і не розкривався сильно. З "Барселоною" трохи фарту не вистачило. Та в будь-якому разі зайняти друге місце в групі було малореально. Хоча в кожному конкретному матчі команда намагалась витиснути максимум. Тільки так можна зростати.
Все. Тепер до весни.
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
× 141
Загрузка комментариев
