Футбол без безуства...

Це був футбол. Той футбол, який нам сниться ночами, той футбол, через який ми переносимо побачення зі своїми коханими, це був футбол, яким змалечку манив нас своєї нечуванністю. Були дивовижні сейви воротарів, були фантастичні удари, був скорпіон, якого нечасто побачиш (точніше, якого дуже рідко видно) на наших українських полях, було вилучення від ВАРу, був казковий переможний гол.

Але це був не наш матч. Це так грали Зоря з Шахтарем. І ми стоячи аплодували Скрипнику та його банді, які нам подарували насолоду. Це був ФУТБОЛ, який ми вже забуваємо, а дехто й не бачив ні разу на наших зелених полях.

А через півгодини почався футбол від Луческу. Хлопці, колеги, ви різницю бачили? Футбол - це емоції, боротьба, азарт. А що ми побачили після пропущеного левами голу, голу який нам подарував кіпер Львова, неначе жабка - царівна півцарства Ваньку – дурнику з російських казок?

Ні – чо – го... Середня гра. Гра без емоцій. Гра без жаги, без безумства та безбашеності. А так хотілось бачити футбол!

Звичайно ми подякуємо цьому першому голу. Після цього голу про гру можна нічого й не говорити. Звичайно ми також скажемо «дякую» за пенальті, який до речі, на мою думку хотів відмінити ВАРом Балакін, але суддя в полі залишився при своєму рішенні. І, чесно кажучи, я після другого голу подумав, що Динамо заб’ є не менше чотирьох мячів. Так воно й сталось. Тому потрібно прийняти цей результат й тут же забути цю прісну до позіхань гру.

Та є одно «але», яке жалом свербить в думках: що сталось в середині другого тайму, коли остання команда УПЛ возила наше Динамо фейсом по траві, наше Кличко сільського парубка напідпитку. Це було шось, щось, дещо. А Забарний з Сиротою надовго запам’ятають нападника з таким промовистим прізвищем – Ніч. Те, що він витворяв з нашим захистом, апріорі не повинно було статись. Але сталось і гадаю, що всі побачили різницю між Динамо з Сидорчуком та Динамо без нього навіть в грі з таким посереднім суперником.

А найбільше в цій грі все ж запам'ятались оплески Луческу динамівським фанатам. Гадаю, що з таким Шахтарем Динамо вже чемпіон, бо, на жаль я не вірю, що Зоря втрутиться в боротьбу за золото. Все таки відрив величенький. А хотілось би, чесне слово, хотілось би. Бо подобається Зоря від Скрипника...

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости