Мисливці за невдачами

Боже, як же правий був Пушкін коли писав, що поетам, письменникам і іншим визначним людям потрібно заборонити писати мемуари, бо міщанин буде їх читати й задоволено стверджувати, що він такий як і знаменитість, бо той і водку пив, і коханок мав, і сварився, як вулична торговка, і цигарки палив, і т.

Пройшло двісті років. Ми жили й живемо то згідно «Моральному кодексу будівника комунізму» і вченням православної церкви, як московській, так і українській, то по заповідям Мойсея і по конституції, нарешті. Але все, як колись: ми вміємо й люто любимо ненавидіти, але так і навчились поважати. У нас переважно все або чорне, або біле. Відтінків немає і не тому, що наші очі їх не вирізняють, а тому що ми не бажаємо їх бачити.

Так, наша збірна виступила невдало в цих трьох матчах. Так, хотілось бачити більше балів в копилці команди. Так, швидше за все боротьби за перше місце вже не буде. Так, дзвоник як для гравців збірної, так і для тренерського штабу вже продзвенів. Все так… Але чого ж ми втрачаємо людське обличчя й стараємось як більш болюче, як більш ганебніше образити Шевченко.

Пазік. Королевський. Кум. І так далі – це ще більш – менш слабенькі образливі вислови по адресу Андрія Миколаєвича. З кричущими помилками в англійській мові, як невігласи з племені тумба - юмба гордо пишемо й публікуємо на весь світ: «Шевченко go hom» ( вчіть англійську мому, бо вона нині друга рідна мова). Розбираємо й стверджуємо як картинками , так і просто словами, як же тупо грає збірна Шевченко й отримуємо від цього насолоду.

Я ж казав… Я ж попереджував, що Пазік, Кум, Королевський ніякий не тренер, що від продався Павелку, що він… і т.д. Та й тренує не він, а його італійські помічники, які повинні бути не з Італії, а з Іспанії. Шева повинен їздити в Петрово, Ковалівку, Минай, щоб там розгледіти наші нові суперталанти. Шева ігнорує Буяльського, а він би поназабивав голів і Франції, і Фінляндії, ось тільки може б з Казахстаном прийшось би Віталію повозитись. Ось лейтмотив нинішніх блогів.

Колеги, ми, мабуть забуваємо, що головний тренер збірної України не ми з вами, а А. М. Шевченко. І лише він відповідає за результат. А ми... "Каждый мнит себя стратегом, видя бой со стороны".

Повторюсь. Шевченко є за що критикувати. Я, наприклад, по - дилетанські впевнений, що в грі з фінами вихід Коваленко, а не Шапаренко, був помилкою нашого коуча. Але невже Шевченко заставив Миколенко віддавати м’яча в карному майданчику Пуккі? Невже він?

В грі з казахами я не бачу жодної помилки нашого тренера. Жодної. Крім результату, звичайно. Невже 71% володіння м’ячем, 28 ударів по воротам (з них 10 точних), невже 764 передачі проти 315 у казахів (89% точності) – це погана гра. Коли ще наші хлопці наносили 28 ударів по воротам? І невже Шевченко заборонив Михайличенко й Матвієнко атакувати Вороговського, а Караваєва заставив лицезріти як МужИков завдає удару по воротам? Чи може то Шевченко а не Зубков, бив по воротам з 10 метрів і поцілив ногу воротаря? Чи йому потрібно було випустити Коваленко?

Згадайте, друзі, як скандував стадіон «Шева! Шева!» після матчу з португальцями, сербами і іншими. Невже забули? Чи не хотіли чути? І хотіли забути. Ваше право...

Чесне слово, як стверджував Наполеон, той що Бонапарт: від великого до смішного - один крок. І цей крок зробив не Шевченко, а ми з Вами, колеги.

Схаменіться. Будьте хоч трохи Котами Леопольдами.

З повагою,
Скіф.